Державна кваліфікаційна атестація

Тема моєї дипломної роботи  «Технологія  ручного   дугового зварювання чавуну з підігріванням»

Чавуном називається сплав заліза з вуглецем, що містить вуглецю від 2 до 6,67%.  При зварюванні чавуну виникає цілий ряд труднощів:

-           утворення твердих загартованих зон,

-           інтенсивне газоутворення в зварювальній ванні, яке  може призвести до утворення пор в металі шва;  

-          підвищена рідкотекучесть чавуну ускладнює утримання розплавленого металу від витікання і формування шва;  

-           відбілювання чавуну, що практично позбавляє можливості обробляти чавуни ріжучим інструментом.

  При  гарячому зварюванні чавуну з  деталі перед зварюванням піддають   попередньому нагріву. Гаряче дугове зварювання чавуну застосовують у випадках, коли метал шва повинен бути за своїми властивостями близьким до властивостей основного металу деталі.

           Гаряче зварювання чавуну забезпечує найкращу якість звар­них з'єднань.

При гарячому зварюванні чавунів крім звичайного устаткування – джерела живлення, електродотримачів, Зварювальних кабелів - застосовують нагрівальні пристрої: горни, що працюють на деревному або коксовому вугіллі; пальники; паяльні лампи, нагрівальні ями, камерні печі.

Гаряче дугове зварювання чавунів чи виконується покритими чавунними електродами  марки ЭЧ-1, ЦЧ-5 (електроди на дроті Св-08), ЭЧ-2 (електроди чавунні на прутках ПЧС-1), а    також електродами марок   МНЧ-2, ОЗЧ-22

          Перед зварюванням раковини і жужільні включення цілком видаляються  вирубкою  чи свердлінням. Потім  виконують формування графітовими чи пластинами формувальним піском, замішаним на рідкому склі. Після цього здійснюють підігрів виробу  в  печах або спеціальних нагрівальних ямах. Звичайно температура нагрівання при дуговому зварюванні 700-850 °С. Зварювання виконують на змінному або постійному струмові прямої полярності при підвищених режимах (900 – 1000А) окремими ваннами. Після кристалізації завареної ділянки графітова пластина переставляється і заварюється наступна ділянка – і так без тривалої перерви до закінчення зварювання.

Охолодження виробів після гарячого зварювання виробляється з малою швидкістю, іноді протягом 3 - 5 діб. Підготовка до охолодження полягає в тім, що після закінчення зварювання поверхня металу шва засипається шаром дрібного порошку деревного вугілля, а весь виріб з усіх боків закривається азбестовими аркушами і сухим піском.

       Дефекти при зварюванні чавуну  зустрічаються при порушенні технології зварювання, при неправильному виборі зварювальних матеріалів і незадовільному їх зберіганні, при невдалому виборі способу зварювання і режиму, при незадовільні підготовці виробу до зварювання. По розташуванні   дефекти розрізняють на зовнішні і внутрішні. Після закінчення зварювання  необхідно проконтролювати готовий виріб на наявність дефектів. Перший і обов’язковий вид контролю – зовнішній огляд. Цим видом контролю виявляють зовнішні дефекти: тріщини, пропали, непровари, кратери.

      Перед початком роботи необхідно:
- отримати наряд на виконання робіт;
-  ретельно оглянути робоче місце
- перевірити стан обладнання;
- перевірити наявність заземлення та його надійність

                Працювати в спецодязі з дотриманням вимог безпеки праці

 

 

 


Тема дипломної роботи «Технологія ручного дугового наплавлення валу електродвигуна покритими електродами»

               Наплавленням називається процес нанесення шару розплавленого металу на поверхню металічного виробу.  Наплавленням на виробі утворюють поверхневий шар (або шари) з особливими властивостями – зносостійкість, кислото упорність, жароміцність та ін.
      На відміну від зварювання при наплавленні приймає участь невелика кількість основного металу, яка проплавляється на малу глибину. Тому внутрішні напруження та деформації та схильність виробу до утворення тріщин незначні. Задані властивості наплавленого шару одержують введенням до його складу легуючих елементів.
          При ручному дуговому наплавленні  основними наплавлювальними матеріалами є плавкі покриті електроди, Для наплавлення поверхневих шарів з особливими властивостями застосовують  44 типи покритих електродів. Для наплавлення валів рекомендують електроди марки ОЗН – 250.
               При підготовці металу до наплавлення виконують такі  підготовчі операції: правку металу; розмітку; різання; очищення.
                                      Наплавляєма  деталь не повинна мати тріщин та інших дефектів, які зменшують її міцність. Перед наплавленням поверхню очищають до металічного блиску від бруду: іржі, окалини, масла, вологи та іншого бруду. При цьому використовують сталеві щітки, полум’я пальника, а при відповідальних конструкціях використовують травлення, знежирення, дробометну обробку. Деталі з слідами мастила обов’язково пропалюють полум’ям пальника або промивають гарячим 10% -вим розчином каустика, а потім водою.
                             Важливо також  визначити перед початком наплавлення висоту наплавленого шару і необхідності підняття наплавочних валиків, щоб вірно вибрати технологію.
                При наплавленні особливо важливо отримати однорідність хімічного складу наплавленого металу, а й відповідно,його властивостей на всій поверхні деталі, що наплавляється
                       Відновлення  валів  ведеться в наступній послідовності.
-          При підготовці  вала до наплавленні його перевіряють на наявність тріщин за допомогою магнітного дефектоскопа.
-          При наявності тріщин вал бракують.
-           Придатний для ремонту вал піддають правці  на пресі.
-         Наплавлення тіл обертання, до яких відносяться вал двигуна, виконують вздовж осі круговими валиками або по гвинтовій лінії. Наплавлення по гвинтовій виконують при діаметрі деталей не більше 100 мм
                          Дефектом зварного шва називають будь – яку  невідповідність стандарту та технічним вимогам.  Дефекти поділяють на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх дефектів належать не провари, підрізи, пропали, напливи, груба лускуватість поверхні шва, зовнішні пори та тріщини, не заварені кратери. До внутрішніх дефектів відносять внутрішні пори,перепали та перегрів металу шва,  внутрішні тріщини, шлакові включення. Найбільш широкий вид контролю при зварюванні – зовнішній огляд, який виконується неозброєним оком чи за допомогою збільшувального шва.
                                     Перед зовнішнім оглядом зварні шви повинні бути добре зачищенні від шлаку , а якщо необхідно, то проплавленні. Оглядати вироби треба як після прихваток, так і після прокладання кожного валика.
                Перед початком роботи електрозварником повинен отримати наряд на виконання роботи, оглянути своє робоче місце. При необхідності очистити джерело живлення від пилу і бруду ;перевірити надійність ізоляції зварювальних дротів і їх приєднання, а також обгородити місце зварювання щитами, ширмами або брезентовими завісами  при виявленні дефектів у джерелі живлення або в кабелях, повідомити про це майстра або електромонтера для їх усунення.
Працювати в спецодязі і рукавицях. 

 

 


30.04.23

Т Е С Т И
Для визначення рівня навчальних досягнень учнів  з предмету: «Технологія та обладнання дугового зварювання  плавленням» за фахом: «Електрогазозварник», ІІ розряд.
*1. На які класи поділяється зварювання залежно від виду енергії.
 А) термічний, механічний, термомеханічний   +
  Б) плавлення, тиском
  В) дуговий, лазерний, плазмовий.
 Г)ручне дугове, напівавтоматичне, автоматичне
*2. На які типи поділяються зварні з’єднання?
             А) кутові, стикові, внапуск, таврові   +
             Б) стикові та кутові
             В) прості, складні, відповідальні
             Г ) вертикальні, горизонтальні, нижні
*3. Зварний шов-це ділянка
 А) основного металу, утворена при плавленні присаджувального матеріалу
 Б) це ділянка зварного з’єднання, утворена в результаті кристалізації металу зварної
  ванни.   +
 В) це ділянка зварного з’єднання, утворена в результаті кристалізації електродного
 металу.
Г)  це ділянка зони термічного  впливу
*4.Загиблення,яке  утвори лося в металі шва під тиском дуги, називається
   А) провар                             Б) свищ
                   В) кратер    +                           Г)  наплив
*5. Кут між скошеними кромками називається –
     А) кутом розчищення кромок  +
     Б) кутом скосу кромок
     В) кутом нахилу електрода
     Г)  відстань між кромками
*6. Шов,  вісь якого  розташована паралельно по відношенню до навантаження,  називається
                       А) Лобовим                              Б) Фланговим   +
                       В) косим                                   Г) комбінованим
*7.Конструктивні елементи зварних з’єднань і швів для дугового зварювання в захисних газах повинні відповідати стандарту
                А) ГОСТ 14771-76   +
               Б)ГОСТ 5264-80
               В)ГОСТ 8713-79
               Г)ГОСТ  8672- 80
*8.    - що це позначає
            А) видимий, тавровий,  двобічний шов, виконаний дуговим зварюванням в
         вуглекислому газі, переривчастий шов з катетом 6мм, довжина провареної ділянки-
          150мм, крок 50мм
           Б) Невидимий, тавровий,  однобічний шов, виконаний дуговим зварюванням в
                вуглекислому газі, переривчастий шов з катетом 6мм, довжина провареної
                ділянки-50мм, крок  150мм.
          В.) невидимий, тавровий,  двобічний шов, виконаний ручним дуговим зварюванням
                    в вуглекислому газі, цепний шов з катетом 6мм, довжина провареної ділянки-
                    150мм, крок 50мм
          Г)  видимий, тавровий,  однобічний шов, виконаний ручним дуговим зварюванням вуглекислому газі, переривчастий шов з катетом 6мм, довжина провареної ділянки-50мм,
 крок  150мм
    
*9. Як часто і чому  замінюють  зовнішнє  скло у щитку ?
А)1-2 рази на місяць  з- за прилипання бризк.
Б) один раз в місяць.
В) в залежності від забруднення.   +
Г) перед початком роботи
*10. Назвіть  джерела живлення  дуги  змінного струму:
  А.СТШ-300;  ВДГ-500; АДД – 4001
  Б. ПСО – 300; ПСГ -500; САМ -300;
               В) ТД – 300; ТДМ -500;  ТДФ -500;   +
              Г)   ВДУ- 306; УДГУ- 501;
*11.Джерела живлення з крутоспадаючою  характеристикою використовують для        
               А) механізованого зварювання
 Б)  ручного дугового зварювання   +
 В)  автоматичного зварювання.
 Г )  механізоване та автоматичне
*12.Катушки первинної обмотки під’єднують до
  А) електроду              Б) мережі   +
  В) виробу                   Г) вторинної обмотки
*13.Яким способом  регулюють струм у трансформаторах
А) зміною відстані між первинною й вторинною обмотками, шунтом.   +
Б) зміною відстані  між первинною  обмоткою й шунтом
В) зміною відстані  між  вторинною обмоткою й шунтом
Г)  реостатом
*14.Яка повинна бути напруга холостого ходу джерела живлення дуги  для ручного дугового зварювання
А)60-80В    +                              В)18-36В
 Б)40-90В                              Г) 90-110В
*15.Основними елементами випрямляча є:
А) трансформатор, регулюючий пристрій, напівпровідникові вентилі   +
Б) трансформатор, регулюючий пристрій, дросель
В) трансформатор, регулюючий пристрій, шунтові вентилі
Г) трансформатор, регулюючий пристрій, вітрогін
*16.Які  типи випрямлячів  використовують для ручного дугового зварювання
А)ВД-102, ВД-201, ВД-306, ВД-506  +
Б)ВС-300, ВДГИ-301, ВДГ-401, ВСЖ-303
В)ВДУ-504, ВДУ-506С, ВДУ-1250
Г)ВД -102; ВДГИ-301; ВДГ-401;
*17. Чим  регулюється струм у перетворювачах
А) реостатом  +
Б) швидкістю обертання обмоток збудження
В) колектором
Г) магнітними полюсами
*18.Електродотримачі повинні витримувати без ремонту
А) 8000 затискань  +        Б) 6000 затискань
В) 3000 затискань          Г)  5000  затискань
*19.Зварювальна дуга – це
А) це тривалий розряд  електричного струму між   електродом і виробом в іонізованій суміші газів.  +
Б) це тривалий заряд  електричного струму між двома  електродами в іонізованій суміші газів.
В) це тривалий заряд  електричного струму між двома  електродами й рідиною.
Г)це тривалий розряд  електричного струму між двома  електродами

*20. Залежно від способу підведення зварювального струму, роду струму розрізняють такі види дуг:
 А) пряма, непряма, трифазна  +
 Б) пряма, зворотна, трифазна
 В) пряма, коса, трифазна
 Г)спадаюча, зростаюча, жорстка
*21.На які зони поділяється дуга
А) електрод, метал та газовий проміжок
Б) катодна, анодна та стовп дуги   +    
В) катодна та анодна плями
Г)зона сплавлення, зона неповного розплавлення
*22. Як визначається загальний спад напруги на дузі
А)Uд =  Uк +Uс + Uа =16÷40В   +
Б) Uд = Lд  = 60В
В) Uд= Lк  +Lс + Lа  = 30-36В
Г) Uд = Uк +Uс  =16÷20В
*23. Електрод-катод; виріб-анод, яка полярність?
А) зворотна                  Б) пряма  +
В) змінна                    Г) постійна
*24. Яким  апаратом  підвищують стійкість горіння дуги
А) трансформатором       Б) осцилятором  +
В) маніпулятором       Г) баластним реостатом
*25. Процес взаємодії рідкого металу з газами та шлаками при зварюванні це
А) зварювальний процес     Б). металургійний процес   +
В) технологічний процес     Г )хімічний процес
*26. З яких зон складається зварне з’єднання?
А) зона сплавлення, метал шва, зона термічного впливу, основний метал   +
Б) метал шва, зона неповного розплавлення, зона перегріву, основний метал.
В) основний метал, шов, зона рекристалізації, зона синьоламкості.
Г) зона перегріву, нормалізації, неповного розплавлення
*27.Залежно від чого обирається діаметр електроду
А) від товщини металу, типу зварного з’єднання, розташування шва у просторі   +
Б) від товщини металу, типу зварного шва, розташування шва у просторі, складу зварювального шва.
В) від товщини металу, типу зварного з’єднання, розташування шва у просторі, типу і марки електроду
Г)від сили струму, марки електрода
*28.Зварювальний струм визначається за формулою
А). Ізв = (10 + 6 dе) dе  (А)
Б). Ізв = (20 + 6 dе) dе  (А)     +
В). Ізв = (20 + 6 Lе) Lе  (А)
Г)   Ізв = (20 +  dе) dе  (А)
*29.  Нормальною вважається дуга довжиною
А) (0,5÷1,1) dе                           Б) (0,1÷1,1) dе  +
                   В) (0,5÷0,8) dе                            Г) (1,5- 2,0) dе
*30. Шов,  у якого кількість  шарів дорівнює кількості проходів, називається
А) багатошаровим  +                        Б) багатопрохідни
В) одношаровим                            Г) однопрохідним
*31. По довжині зварні шви бувають:
А) короткі-250мм, середні-250-1000мм, довгі-понад 1000мм  +
Б) короткі-150мм, середні-250-450мм, довгі-понад 450мм
В) короткі-150мм, середні-250-700мм, довгі-понад 700мм
Г) короткі-150мм, середні- 250 -1000 мм, довгі-понад 700мм
 
*32. Довгі шви зварюють
А) зворотноступінчастим способом  +
Б)від країв до середини зворотноступінчастим способом
В) від середини до країв  на прохід.
Г)на прохід
*33. На якій відстані розташовують ацетиленовий генератор від нагрівальних приладів,  відкритого вогню, іскор.
А). 20м                             Б) 10м  +
В) 15м                               Г) 25м
*34. Чим заповнені порожні  ацетиленові балони
А) ацетиленом
Б) пористою масою + кисень
В) пористою масою + ацетон       +
Г) пористою масою + ацетон + ацетилен
*35.  Який залишковий тиск повинен бути в ацетиленовому балоні?
А) 0,5-1,5МПа                                       Б) 0,05-0,1МПа
В)0,01-0,05МПа    +                                    Г)  0,1 – 0.5 МПа
*36. З чого виготовляють ацетиленові та кисневі вентилі?
А) мідь, бронза                                Б) латунь, бронза
В)   сталь, латунь    +                         Г) бронза, сталь
*37. Призначення редуктора
А) для пониження тиску газу до робочого та автоматичного підтримування заданого тиску  постійним   +
Б) для збільшення тиску газу до робочого й підтриманні автоматично постійним
В) для автоматичного підтримування газу в процесі роботи постійним не залежно від залишкового газу в балоні.
Г) для регулювання тиску газу
*38. З яким внутрішнім діаметром виготовляють рукави?
А) 10, 15, 20 і 25мм                            Б) 6, 9, 12 і 16мм   +
В) 6, 10, 14 і 20мм                              Г)  8, 9, 10, 20мм
*39. Яка температура ацетиленокисневого полум’я
А) 35000С                                                 Б) 31500С   +
В) 24000С                                                 Г )21500С
*40. Якою зоною зварювального полум’я виконують зварювання
А) ядром (3-6мм від ядра)     Б) відновною (3-6мм від ядра)   +
В) факелом (3-6мм від ядра)  Г)  окислювальною
*41. Розшифруйте  марку  дроту Св 08АА
А) 0,08%С; понижений вміст сірки та фосфору   +
Б) 0,8%С; понижений вміст сірки та фосфору
 В) 0,08%С; збільшений вміст сірки та фосфору
 Г)  8%  вуглецю; збільшений вміст сірки та фосфору
*42. За якою формулою визначається діаметр присаджувального дроту для лівого способу зварювання?
А) d =  S/ 2+1 мм   +                Б) d =  мм
В) d =  +2 мм                   Г) d =  - 1мм
*43. Які дефекти виявляються зовнішнім оглядом?
А) підрізи, пори, свищі, напливи, пропали, кратери,поверхневі тріщини   +
Б) підрізи, пори, свищі, напливи, пропали, кратери, тріщини, не провар кореня шва, вольфрамові включення.
В) підрізи, пори, свищі, напливи, пропали, кратери, тріщини, не провари, оксидні включення
Г) шлакові включення, кристалізаційні тріщини, пори

*44. Назвіть основні вузли перетворювача
А) електродвигун, магнітні полюси, якір, колектор, вугільні щітки.
Б) електродвигун,  магнітопровід,  якір, колектор, вугільні   щітки.
В) електродвигун, магнітні полюси, якір, статор, реостат, вугільні щітки.  +
                   Г)  електродвигун, якір, колектор, вугільні щітки.
*45. Невідповідність  вимогам, установленим нормативною документацією називається
А) якістю продукції       Б) дефектом  +
В) контролем якості       Г) деформацією
*46. Частина зварного шва де дно зварювальної ванни перетинає поверхню основного металу

                     А)  корінь шва   +                                В)  зазор

                     Б) підсилення шва                           Г)  притуплення

*47. Для позначення на кресленні кутового зєднання  використовуються букви:

А) Т                               Б) Н                    В) С                               Г) У   +

*48 Кращу  зварюваність має сталь марки:

А) Ст3 сп.   +                  В) Сталь45

Б) 09Г2С.                    Г) Сталь 60

*49.  Час зміни електрода не повинен перевищувати

А) 6- 8 сек                  Б) 4 сек  +             В) 8 сек                      Г)  6 сек

*50. Які причини  магнітного дуття дуги ?

А) неправильне місце струмопідведення   +

Б)   неправильний  вибір електродів

В)   малий струм.

 Г)   неправильний вибір розчищання кромок

*51.  В чому полягає сутність  випробування  зварного швана  пневматичним методом контролю:

     А) одну сторону шва змащують піноутворюючим  розчином,   одночасно з другого боку шов обдувають зжатим повітрям, тиск якого не менше 0,4 МПа.  +

    Б) виріб герметизують заглушками та наповнюють водою, створюючи тиск

    В) одну сторону шва покривають розчином крейди, а з іншої сторони    покривають гасом

    Г) сторону шва змащують індикаторною рідиною

*52. Основні  частини зварювального перетворювача:

     А) магнітопровід;  обмотки; колектор;

     Б) випрямний блок; трьохфазний трансформатор;   якір;

     В) електродвигун; генератор; вітрогон; розподільний  пристрій;  +

     Г) корпус,  генератор;

*53. Яке призначення баластного реостата?

     А) регулювання струму

     Б) стабільного горіння дуги

     В) для створення падаючої характеристики та регулювання струму   +

     Г) регулювання напруги




*54. Шланговий напівавтомат складається:

     А) зварювальний пальник;  рукав; зварювальний дріт;

     Б) бункер для флюсу; джерело живлення; ходовий механізм;

     В)  джерело живлення; шафа керування; касета з дротом; механізм подачі     дроту; шланг; тримач пальника;   +

     Г) магнітопровід, реостат, ходовий механізм;

     *55. Причини виникнення деформацій:

     А) неправильно вибраний режим зварювання, ливарна усадка

     Б) низька кваліфікація зварника, структурні      перетворення в металі

     В) нерівномірне нагрівання металу, ливарна усадка, структурні      перетворення в металі   +

     Г) наявність дефектів, нерівномірне нагрівання металу



*56. За умовними позначеннями зварювального дроту визначити його діаметр 3Св-08Г2С

       А) 0,8 мм                                                                  В) 3 мм   +

       Б) 2 мм                                                                      Г) 0,08 мм

*57. За допомогою умовного позначення шва С11 на кресленні визначаємо:

   А) товщину металу

   Б) кількість стикових швів

   В) вид розчищання кромок згідно стандарту   +

    Г) порядковий номер шва

*58. Виберіть спосіб розробки кромок при зварюванні пластин товщиною 4мм.

А) зі скосом однієї кромки                                В) зі скосом двух кромок

Б) без скосу кромок     +                                         Г) криволінійний скос.

*59. При яких умовах можливий  процес кисневого різання металів?

А) Тплавл.   =   Тспалах.                                         В) Тплавл.    >     Тспалах.  +

Б) Тплавл.   <      Тспалах.                                       Г) інший варіант

*60. Процес утворення зерен в розплавленому  металі при переході його з рідкого стану в твердий називається

А) рафінуванням                                                    В) кристалізацією   +

Б) плавленням                                                        Г) окисленням

Тема моєї дипломної роботи «Технологія газового зварювання алюмінію».

 

Алюміній, з якого виготовляють струмоведучі жили , відноситься до важко зварюваних металів. Основними труднощами при зварюванні алюмінію є:
·         Низька температура плавлення – 660о С;
·         Велика рідко текучість;
·         Сильна окислюваність на повітрі з утворенням тугоплавкої оксидної плівки температура плавлення якої 2050о С;
·          схильність до утворення тріщин;
·         Зниження міцності при температурі 350о С.
                Зварювання алюмінію газовим полум’ям  застосовують  з використанням присадного дроту, так і без нього,  якщо формування шва можливе за рахунок розплавлення кромок основного металу. Найдоцільнішим є  з застосування газового зварювання для товщини від 1 до 5 мм. Для  газового зварювання застосовують таке обладнання: зварювальні пальники, шланги, редуктори, балони. . В якості  горючих газів використовують ацетилен, водень, природні гази, нафтовий газ, пари бензину, гасу.  Найбільш високу температуру в порівнянні з полум'ям інших газів має ацетиленокисневе полум'я, тому воно знайшло найбільше застосування.
Для отримання зварювального полум'я з високою температурою, необхідно для швидкого розплавлення металу в місці зварювання, горючий газ або пари горючої рідини спалюють у суміші з чистим киснем.
У більшості випадків при газовій зварці застосовують присадний дріт, близький за своїм хімічним складом до зварюваного металу.
Для захисту розплавленого металу від окислення і видалення оксидів застосовують зварювальні порошки або пасти, звані флюсами.
                            З метою одержання якісного зварного шва особливу увагу приділяють підготовці алюмінієвого виробу до зварювання. Перед зварюванням необхідно ретельно зачистити кромки до металічного блиску. Після цього знежирити ацетоном, бензином чи іншим розчинником. Потім видалити залишки оксидної плівки травленням у спеціальному розчині, після чого промити у теплій проточній воді і нейтралізувати у водному розчині азотної або сірчаної кислоти протягом  1 – 2 хвилин. Наступна операція – промивання в проточній воді і сушіння у        сушильній шафі.
                          Вироби товщиною понад 5 мм зварюють з розчищанням кромок під кутом 60о з притупленням 1 – 2 мм правим способом. Деталі товщиною більше 10 мм  перед зварюванням попередньо  підігрівають до температури 300 – 350оС. Необхідно пам’ятати, що при температурі 350оС алюміній стає дуже крихким і виріб може зруйнуватися під дією власної ваги.
Після зварювання шлак видаляють промиванням гарячою водою із застосуванням щіток.
          При зварювання алюмінію характерні такі дефекти: гарячі тріщини, свищі, не провари, напливи, шлакові включення. Раціональним видом контролю якості швів є контроль зовнішнім оглядом та обмірюванням. Шви оглядають по всій довжині, з обох боків. В стикових з’єднаннях перевіряють ширину шва та підсилення, в кутових – величину катету
Перед  початком роботи газозварник повинен оглянути та підготувати робоче місце та підходи до нього:
а) прибрати всі зайві предмети;
б) перевірити стан підлоги на робочому місці;
в) підготувати інструмент, обладнання, технологічне оснащення, необхідне для виконання робіт;
г) впевнитися у справності обладнання;
            Працювати необхідно в спец. одязі з дотриманням вимог безпеки праці.
Доповідь закінчена.





Тема дипломної роботи «Технологія ручного дугового зварювання коробки шафи КРУ»

       Коробка шафи КРУ  відноситься до листових коробчастих конструкцій
загального призначення. Вона має металевий корпус з дверцятами. Як правило, металеві корпуси штамповані, або литі. В даній роботі – це зварна конструкція. Корпус шафи  розділений  металічними  перегородками на відсіки. Корпус камери уніфікований і є  загальним для всіх типових схем зварений з гнутого стального листа марки DX51D. товщиною 2,5 мм. Розміри  камери в основі 1000Х 1000 мм, а висота 2080 мм.
          Сталь DX51D -  низьковуглецева якісна легована  сталь, розроблена на території Європейського союзу, з цинковим покриттям. Вироби з цієї марки сталі  придатні до традиційних методів зварювання. При більшій масі покриття застосовують спеціальні методи зварювання. Але при цьому необхідно враховувати те, що будь-який вид електродугового зварювання оцинковки може супроводжуватися перенесенням цинку в зону зварювальної ванни, що приводить до зниження механічних властивостей з’єднання та утворенню пор, розвитку мікротріщин, а також порушення  захисного цинкового шару в біляшовній зоні.
     При виборі електродів необхідно керуватися товщиною захисного покриття, маркою сталі та обраним режимом зварювання. Ручне дугове зварювання оцинкованої сталі виконується покритими електродами з основним та рутиловим покриттям. У світовій практиці при виконанні ММА-зварювання стали використовувати електроди з целюлозним покриттям, але в нашій практиці вони не знайшли особливого розповсюдження. 
          Для виконання конструкції я використав електрод марки OK 46 ESAB   (аналоги: АНО-4, МР-3, Е46). Це універсальний електрод з рутиловим покриттям, що забезпечує високі властивості шва. Легко підпалюється, у тому числі повторно.  Зварювання відрізняється зниженим теплопокладанням. Широко застосовується при зварюванні листів із гальванічним покриттям. Не чутливий до іржі та поверхневих забруднень.  Струм: змінний, постійний ; Uxx: 50 В
   Зварюємі елементи коробки шафи повинні бути  обрізані та розмічені за розмірами. Криві ділянки і кромки випрямляються. Після термічного або механічного видалення цинкового покриття приступають до розробки кромок. Так як товщина листа складає 2, 5мм скіс кромок не виконують. Також необхідно обробити зону майбутнього шва кислотою або знежирювальним  засобом.
              ММА-зварювання супроводжується значним коливанням довжини дуги. Зварювальний струм підбирають по діаметру електрода. Не слід виконувати зварювання в швидкому темпі. Навпаки, краще понизити швидкість зварювання майже на чверть проти звичайної, а струм зменшити на 10-15 А.
        Ручне дугове зварювання з оцинкованого металу товщиною 2,5мм рекомендують виконувати електродами ОК 46 діаметром 2мм; Струм – 40 А
.
Порядок виготовлення коробки шафи КРУ:
1.      На листі металу розмітити контури кожної деталі коробки, враховуючи припуски на усадку металу 0,1-0,2 мм на кожен поперечний стик.
2.       За допомогою гільотини розрізати на окремі заготовки.
3.      Криві ділянки і кромки випрямляються.
4.       На кромках на ширину 20мм видаляють  механічним (шліфмашинкою) або термічним способом цинкове покриття.
5.      Так як товщина листа складає 2, 5мм скіс кромок не виконують
6.       Обробити зону майбутнього шва кислотою або знежирювальним засобом.
7.       Підібрати покритий електрод згідно хімічного складу металу:  Діаметр електроду підбирати згідно товщини: 2 мм.
8.      За вибраним діаметром електроду встановити рекомендовану силу струму для нижніх швів 40А. Для вертикальних швів струм необхідно зменшити на 15% для запобігання скапування рідкого металу.
9.      Скласти конструкцію на прихватках; Оптимальна ширина зазору в стиковому з’єднанні 1,5 – 2,5мм. та перевірити діагоналі. Вони повинні бути рівними.
10.  Прокласти зварні шви: спочатку вертикальні, потім горизонтальні та нижні.

    Кне менше 20мм по обидві сторони шва від шлаку, бризок металу. Оглядають шви з обох сторін і по всій довжині.
                  Перед початком роботи необхідно:
- отримати наряд на виконання робіт;
-  ретельно оглянути робоче місце
- перевірити стан обладнання;
- перевірити наявність заземлення та його надійність
                Працювати в спецодязі з дотриманням вимог безпеки прац 

               Доповідь закінчена.

 

 




Тема моєї дипломної роботи  «Технологія ручного дугового зварювання труб великого діаметру».

          Труби і трубні конструкції являються одним з найважливіших елементів сучасної промисловості.  Труби виготовляють як суцільнотягнутими, так і зварними. Зварні труби виготовляють з різною товщиною стінки за допомогою контактного, індукційно – пресового та дугового зварювання.  Трубопроводи, які зварюються встик з труб використовують для подачі газів, рідин, перегрітого пару. Головними вимогами при зварюванні  стиків труб великого діаметру є:
· необхідна глибина проплавлення;
· необхідна форма провару
· якісне формування кореневого валика ;
Вибір виду зварювання та техніки виконання шві залежить від діаметру труб, товщини їх стінки та хімічного складу металу. Ручне дугове зварювання стиків труб покритими електродами використовується при прокладанні кореневого шва без підкладних кілець, а також при виготовлені та монтажі трубопроводів в незручних для механізованого зварювання умовах, стики коліноподібного гнутого трубопроводу, стики трубопроводів, що проходять через природні перешкоди, зєднання секцій в довгі батоги, при приварюванні фланців та заглушок.
Матеріалом для виготовлення труб є сталь, як вуглецева, так і легована.
          Перед початком зварювально-монтажних робіт необхідно переконатися в тому, що використовувані труби і деталі трубопроводів мають сертифікати якості і відповідають проекту, технічним умовам на їх поставку. Труби і деталі повинні пройти вхідний контроль відповідно до вимог відповідних стандартів та технічних умов на труби. Потім перевіряють перпендикулярність площини зрізу труби; кут скосу кромок, величину притуплення.  Перед складанням труб необхідно очистити внутрішню порожнину труб від потрапили туди грунту, бруду, снігу, а також зачистити до металевого блиску кромки і прилеглі до них внутрішню і зовнішню поверхню труб і сполучних деталей на ширину не менше 10 мм.
                   Правилом при будівництві магістральних та розподільчих трубопроводів є вимога до мінімальної кількості шарів у шві. Для труб з товщиною стінки 6 мм і менше - 2 шари, не враховуючи кореневого; з товщиною стінки більше 6 мм - 3 шари. Труби зварюють одним із наступних способів:
1. поворотний стик;
2. неповоротний стик;
3. зварювання з «козирком»
     Порядок зварювання з поворотом стиків на 90 або 180°.   Ставлять 3 симетричних прихватки по колу стика. Трубу ділять по колу на чотири приблизно однакових по довжині ділянки.  Заваривши ділянки 1 і 2 вертикальним швом знизу вверх стик повертають на 90 ° для зварювання ділянок 3 та 4. Потім виконують другий шар напрохід,  потім  - третій у зворотному напрямку. Перший шар виконують електродами марок ВСЦ – 1 ( з целюлозним покриттям), а другий і третій шари – УОНІІ – 13/45, з основним покриттям.
          При неможливості повернути труб виконують неповоротний стик, використовуючи принцип зворотно – ступеневого способу зварювання.
Після зварювання здійснюють контроль якості зварних швів: спочатку зовнішнім оглядом. Виявлені дефекти видаляють, потім піддають пневматичним або гідравлічним випробовуванням. Магістральні трубопроводи – просвічуванням.
Перед початком роботи необхідно:
- отримати наряд на виконання робіт;
-  ретельно оглянути робоче місце
- перевірити стан обладнання;
- перевірити наявність заземлення та його надійність
                Працювати в спецодязі з дотриманням вимог безпеки праці

Доповідь закінчена 




         Тема дипломної роботи «Технологія ручного дугового наплавлення валу 

електродвигуна покритими електродами»

               Наплавленням називається процес нанесення шару розплавленого металу на поверхню металічного виробу.  Наплавленням на виробі утворюють поверхневий шар (або шари) з особливими властивостями – зносостійкість, кислото упорність, жароміцність та ін.
         Найчастіше наплавлення виконують електричною зварювальною дугою, температура якої складає 5000 – 7000о. Для одержання   зварювальної   дуги необхідне  зварювальне коло зі спеціальним джерелом живлення – трансформатором або випрямлячем.  На відміну від зварювання при наплавленні приймає участь невелика кількість основного металу, яка проплавляється на малу глибину. Тому внутрішні напруження та деформації та схильність виробу до утворення тріщин незначні. Задані властивості наплавленого шару одержують введенням до його складу легуючих елементів.          При ручному дуговому наплавленні  основними наплавлювальними матеріалами є плавкі покриті електроди, Для наплавлення поверхневих шарів з особливими властивостями застосовують  44 типи покритих електродів. Для наплавлення валів рекомендують електроди марки ОЗН – 250.
               При підготовці металу до наплавлення виконують такі  підготовчі операції: правку металу; розмітку; різання; очищення.
                                      Наплавляєма  деталь не повинна мати тріщин та інших дефектів, які зменшують її міцність. Перед наплавленням поверхню очищають до металічного блиску від бруду: іржі, окалини, масла, вологи та іншого бруду. При цьому використовують сталеві щітки, полум’я пальника, а при відповідальних конструкціях використовують травлення, знежирення, дробометну обробку. Деталі з слідами мастила обов’язково пропалюють полум’ям пальника або промивають гарячим 10% -вим розчином каустика, а потім водою.
                             Важливо також  визначити перед початком наплавлення висоту наплавленого шару і необхідності підняття наплавочних валиків, щоб вірно вибрати технологію.

                При наплавленні особливо важливо отримати однорідність хімічного складу наплавленого металу, а й відповідно,його властивостей на всій поверхні деталі, що наплавляється. Тому застосовують технологічні прийоми, які знижують частку основного металу в наплавленому: проводять наплавлення на малих струмах; збільшують поперечні коливальні рухи електроду. Іншим засобом зниження частки основного металу в наплавленому є нагрівання металу виробу не до температури розплавлення, а до температури змочування. Розплавлений електродний метал розтікається по поверхні нагрітої деталі, доведеної до температури змочування, і між ними утворюється хімічний зв'язокє


                       Відновлення  валів  ведеться в наступній послідовності. При підготовці  вала до наплавленні його перевіряють на наявність тріщин за допомогою магнітного дефектоскопа. При наявності тріщин вал бракують. Придатний для ремонту вал піддають правці  на пресі.

            Наплавлення тіл обертання, до яких відносяться вал двигуна, виконують вздовж осі круговими валиками або по гвинтовій лінії. Наплавлення по гвинтовій виконують при діаметрі деталей не більше 100 мм

                          Дефектом зварного шва називають будь – яку  невідповідність стандарту та технічним вимогам.  Дефекти поділяють на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх дефектів належать не      провари, підрізи, пропали, напливи, груба лускуватість поверхні шва, зовнішні пори та тріщини, не заварені кратери. До внутрішніх дефектів відносять внутрішні пори,перепали та перегрів металу шва,  внутрішні тріщини, шлакові включення. Найбільш широкий вид контролю при зварюванні – зовнішній огляд, який виконується неозброєним оком чи за допомогою збільшувального скла..

                                     Перед зовнішнім оглядом зварні шви повинні бути добре зачищенні від шлаку , а якщо необхідно, то проплавленні. Оглядати вироби треба як після прихваток, так і після прокладання кожного валика.

                Перед початком роботи електрозварником повинен отримати наряд на виконання роботи, оглянути своє робоче місце. При необхідності очистити джерело живлення від пилу і бруду ;перевірити надійність ізоляції зварювальних дротів і їх приєднання, а також обгородити місце зварювання щитами, ширмами або брезентовими завісами  при виявленні дефектів у джерелі живлення або в кабелях, повідомити про це майстра або електромонтера для їх усунення.

Працювати в спецодязі і рукавицях. 

Доповідь закінчена.


Тема дипломної роботи «Технологія ручного дугового зварювання коробки силового ящика ЯБПВ»

  Силовий ящик відноситься до листових конструкцій загального призначення.  Він має металевий корпус з дверима. Як правило, металеві корпуси ящиків штамповані або литі. В даній роботі розглядається серія ящика ЯБПВУ, корпус якої представляє собою зварну конструкцію з дверима на петлях, що фіксується замком.

Основним конструкційним матеріалом для виготовлення зварних конструкцій є сталь. Сталь – це сплав заліза з вуглецем, вміст якого не перевищує 2,14%.

                 Коробка ящика зварюється з листів сталі товщиною  2 мм. Для виготовлення  використовують сталь марки Ст3. Це вуглецева конструкційна сталь звичайної якості, групи В, третьої марки.  Такі сталі мають нижчий рівень якості, порівнюючи з спокійними але вони найдешевші і мають задовільні механічні властивості.  За зварюваністю ця сталь відноситься до 1 – ї групи, тобто зварюється добре без особливих обмежень, незалежно  від товщини металу та температури оточуючого повітря в широкому діапазоні режимів зварювання.

           В якості джерела живлення я використав трансформатор  типу ТДМ– 400.    Так як корпус силового ящика належить до конструкцій загального призначення, то для його зварювання я взяв електроди марки АНО -5 ГОСТ 9466-75 типу Э42. Вони призначені для зварювання конструкцій загального пизначення з низько вуглецевої конструкційної сталі марок Ст2 і Ст3 усіх груп розкислення; вміст вологи в покритті – до 0.9%

Порядок виготовлення силового ящика:

1.      На листі металу розмітити контури кожної деталі корпусу, враховуючи припуски на усадку металу.

2.       За допомогою болгарки розрізати на окремі заготовки.

3.       Кромки та прилеглу до них частину основного металу на ширину 20 мм очистити до металічного блиску.

4.        Кутник розрізати на частини для складання рами корпусу згідно креслення.

5.       Підібрати покритий електрод згідно хімічного складу металу. Діаметр електроду підбирати згідно товщини: 3 мм.

6.      За вибраним діаметром електроду розрахувати силу струму: Ізв = к. dел

Ізв = (30-45).2 = 60 – 90 А

7.      Скласти раму на прихватках та перевірити діагоналі.

8.      Прокласти зварні шви: спочатку вертикальні, потім горизонтальні та нижні.

9.      До рами приварити  бічні стінки вертикальними швами, дотримуючись їх симетричного розміщення з метою зниження зварювальних деформацій.

10.  При зварюванні вертикальних швів довжиною більше 600 мм використати зворотно ступеневий спосіб зварювання.

Кожен із зварних швів повинен проходити візуальний контроль, а виявлені дефекти  усуватися.

Дефектом зварного шва називають будь – яку  невідповідність стандарту та технічним вимогам.  Дефекти поділяють на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх дефектів належать не провари, підрізи, пропали, напливи, груба лускуватість поверхні шва, зовнішні пори та тріщини, не заварені кратери. До внутрішніх дефектів відносять внутрішні пори, перепали та перегрів металу шва,  внутрішні тріщини, шлакові включення.

              Перед оглядом зварний шов і прилеглу до нього поверхню основного металу очищають на ширину не менше 20мм по обидві сторони шва від шлаку, бризок металу. Оглядають шви з обох сторін і по всій довжині.
                  Перед початком роботи необхідно:
- отримати наряд на виконання робіт;
-  ретельно оглянути робоче місце
- перевірити стан обладнання;
- перевірити наявність заземлення та його надійність
                Працювати в спецодязі з дотриманням вимог безпеки праці
 
Доповідь закінчена.

 

Тема дипломної роботи «Технологія ручного дугового зварювання бака - розширника силового трансформатора»

                Бак – розширник силового трансформатора відноситься до горизонтальних резервуарів. Це спеціальний резервуар, який з’єднаний з баком силового трансформатора і призначений для компенсації зміни об’єму  масла  при дії температури.  Він відноситься до оболонкових конструкцій, несучою основою якого є плоскі та зігнуті металеві листи. До зварних швів ставлять вимоги щодо щільності та міцності. Бак представляє собою горизонтальний резервуар.

                                   У процесі експлуатації стінки баку піддаються корозійному впливу з боку трансформаторного мастила, до складу якого входять органічні кислоти та сірчані сполуки. Це знижує довговічність конструкції. Тому бак зсередини покривають фарбою.

                  Бак – розширник  зварюється з листів сталі товщиною 5 – 6 мм; Для виготовлення бака використовують сталь марки ВСт3кп. Це вуглецева конструкційна сталь звичайної якості, групи В, третьої марки, кипляча за розкисленням. За зварюваністю ця сталь відноситься до 1 – ї групи, тобто зварюється добре без особливих обмежень, незалежно  від товщини металу та температури оточуючого повітря в широкому діапазоні режимів зварювання.

                      Для швидкого запалювання дуги і підтримання її стійкого горіння при зварюванні використовують спеціальні джерела живлення дуги, які забезпечують також потрібний режим. Для зварювання я використав трансформатор  типу ТДМ – 401, електроди типу Е42, марки АНО -24 ГОСТ 9466-75 з  рутиловим покриттям. Вони призначені для зварювання змінним струмом у всіх просторових положення шва, крім вертикального зверху вниз.

Для зварювання баку силового трансформатору з товщиною стінки 4 мм необхідний електрод діаметром 4мм. Сила струму для швів в нижньому положенні:

Ізв = (20+6*4)*4 = 170 А. Для вертикальних швів сила струму зменшується на 10 – 15  і складає 145 – 150А.

                           Підготовка деталей до зварювання полягає в очищенні, виправлянні, розмічанні й складанні.       Закріплення крайок елементів, що зварюються  виконується  з допомогою складальних пристосувань.

               Порядок зварювання бака – розширника наступний:

1.Складання циліндричного резервуару; спочатку складаємо на прихватках поздовжні обичайки, а потім – складання обичайки з днищем.

2. Прокладаємо горизонтальний шов корпусу резервуару, потім кільцевим швом приварюємо днище.

3.Вирізаємо різаком отвори для пробки відстійника, з’єднувального патрубка, повітроосушувача та пробки для для доливання масла.

4. Вварюємо вище перераховані деталі кільцевими швами.

5. В останню чергу приварюємо опори.

 При приварюванні опор та інших елементів до корпусу або днища бака – розширника відстань між зварним швом баку і швом приварювання повинна бути не менша товщини стінки.
              Після зварювання шви і прилеглі зони повинні бути очищені від шлаку і бризок. Кожен шар зварних швів повинен проходити візуальний контроль, а виявлені дефекти  усуватися.  Потім здійснюють гідравлічний контроль з метою перевірки щільності та міцності зварних швів.

                    Перед початком роботи необхідно:
- отримати наряд на виконання робіт;
-  ретельно оглянути робоче місце
- перевірити стан обладнання;
- перевірити наявність заземлення та його надійність
                Працювати в спецодязі з дотриманням вимог безпеки праці

Доповідь закінчена 


Тема моєї дипломної роботи  «Технологія ручного дугового зварювання резервуару для нафтопродуктів».

             Різні споруди типу оболонок, несучою основою яких є плоскі або зігнуті металеві листи ( пластини та оболонки) утворюють групу листових конструкцій.                      Резервуари представляють собою посудини, які призначені для приймання, зберігання, технологічної обробки й відпуску різних рідин, нафти, нафтопродуктів,  зріджених газів, води тощо. Залежно від геометричної форми і положення в просторі сталеві резервуари поділяють на: вертикальні циліндричні, горизонтально – циліндричні, сферичні, крапле видні, траншейні.

Як правило, резервуари мають значні геометричні розміри, тому їх зварюють з окремих елементів, що передбачає велику кількість зварних швів. До зварних швів ставлять вимоги щільності, герметичності, корозійної стійкості та економічності.

          В даній роботі описане ручне дугове зварювання горизонтального резервуару для  зберігання нафтопродуктів. Для виготовлення резервуару використана  спеціальна легована  корозієстійка сталь аустенітного класу марки 12Х18Н9.

        Для виконання процесу зварювання необхідний зварювальний випрямляч типу ВД – 506Д, зварювальні кабелі,електродотримач. Для стягування обичайок при складанні резервуару використовують універсальний клиновий затискач.

Для зварювання  резервуару для нафтопродуктів використовують електроди із стрижнем такого ж  хімічного складу, як і основний метал, з урахуванням показників зварюваності та експлуатаційних вимог. При зварюванні хромонікелевої сталі 12Х18Н9 для запобігання утворенню гарячих тріщин і міжкристалічної корозії використовують електроди типу Э-04Х20Н9 марки  ЦЛ – 11.

           Вихідним металом для виробництва резервуарів служать листовий прокат.  На заготівельній ділянці його піддають первісній обробці: зачищенню, виправленню і вирізці заготовок. До початку зварювальних робіт будь-які з'єднання резервуарів повинні бути проконтрольовані і прийняті під зварювання за спеціальними  технологічними критеріями.

                        Діаметр електроду вибирають по товщині металу.  Високолеговані сталі мають специфічні технологічні особливості, які пов’язані з їх фізичними властивостями і системою легування: знижена теплопровідність, збільшений коефіцієнт лінійного розширення, великий електричний опір. Це сприяє великій швидкості плавлення металу, великій глибині проплавлення. Тому величину зварювального струму зменшують на 10 – 20% порівняно з вуглецевими сталями.

                Способи, режими і техніка зварювання резервуарних конструкцій повинні забезпечувати:

               • необхідний рівень механічних властивостей зварних з'єднань, передбачений проектом;
• необхідну однорідність і суцільність металу зварних з'єднань;
              Зварювання має проводитися при стабільному режимі. Коливання величини зварювального струму і напруги в мережі, до якої підключається зварювальне обладнання, не повинні перевищувати ± 5%. Резервуари збирають з листів товщиною до 10 – 12 мм, зварюють один за одним встик або внапуск
          Послідовність виконання всіх зварних з'єднань резервуара і схема виконання кожного зварного шва окремо повинні дотримуватися згідно з вказівками ППР виходячи з умов забезпечення мінімальних зварювальних деформацій і переміщень елементів конструкцій. При виконанні монтажних стиків стінки першими, як правило, повинні виконуватися шви зсередини резервуару.

                     Всі зварні з'єднання на дно і стінки резервуарів повинні виконуватися, як правило, не менш ніж у два шари. Кожен шар зварних швів повинен проходити візуальний контроль, а виявлені дефекти будуть усуватися. Видалення дефектних ділянок зварних швів здійснюється механічним методом (шліфмашинками або пневмозубилом) або повітряно-дугового строжкой з подальшою зашліфовкой поверхні різа.
 Заварку дефектних ділянок зварних швів слід виконувати способами і матеріалами, передбаченими технологією. Виправлені ділянки зварного шва повинні бути піддані повторного контролю фізичними методами.
        Перед початком роботи необхідно:

- отримати наряд на виконання робіт;
-  ретельно оглянути робоче місце
- перевірити стан обладнання;
- перевірити наявність заземлення та його надійність
                Працювати в спецодязі з дотриманням вимог безпеки праці

Доповідь закінчена



Тема дипломної роботи «Технологія ручного дугового зварювання бронзи»        

Бронза – це сплави міді з оловом, кремнієм, марганцем і фосфором, берилієм та ін. зазвичай  бронзи використовують для вироблення литих деталей. Залежно від складу бронзи температура її плавлення становить 1020-1060 С). Існують декілька марок бронз. По зварювальності значно не схожі одна на одну, тому і технологія зварювання бронз різноманітна.

Зварювання бронзи застосовують при ремонті, виправленні браку лиття чи механічній обробці наплавці.

Зварювання бронзи можна виконувати вугільним електродом з присадним металом, покритими електродами, або вольфрамовим електродом в захисному газі.

Основний метал, який призначений для виготовлення зварних конструкцій, попередньо випрямляють, розмічають і розрізають на окремі деталі і виконують необхідний скіс кромок. Підготовленні деталі складають під зварювання. При складанні важливо втримати необхідні зазори і суміщення кромок. Тимчасове закріплення деталі виконується струбцинами, скобами або зварювальними прихватками Зварювальні прихвати виконуються довжиною 50 - 80 мм, якісними електродами. Крайні прихватки розміщують на відстані не менше 200 мм від країв листів.

При дуговому зварюванні покритими електродами використовують змінний струм підвищених значень, для цього застосовують осцилятор. При постійному струмі застосовують зворотну полярність.  При зварюванні вугільним електродом треба пряма полярність струму.  Зварювання повинно виконуватись без перерви та поперечних коливань електрода.

           Дефектом зварного шва називають будь – яку  невідповідність стандарту та технічним вимогам.  Дефекти поділяють на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх дефектів належать не провари, підрізи, пропали, напливи, груба лускуватість поверхні шва, зовнішні пори та тріщини, не заварені кратери. До внутрішніх дефектів відносять внутрішні пори, перепали та перегрів металу шва,  внутрішні тріщини, шлакові включення.

              Перед оглядом зварний шов і прилеглу до нього поверхню основного металу очищають на ширину не менше 20мм по обидві сторони шва від шлаку, бризок металу. Оглядають шви з обох сторін і по всій довжині.

                  Перед початком роботи необхідно:

- отримати наряд на виконання робіт;

-  ретельно оглянути робоче місце

- перевірити стан обладнання;

- перевірити наявність заземлення та його надійність

                Працювати в спецодязі з дотриманням вимог безпеки праці

 

Доповідь закінчена.

 

 








2.2 Обладнання для ручного дугового зварювання.

Джерелом живлення являється трансформатор, випрямляч та зварний перетворювач. Зварний трансформатор – це статичний апарат, який перетворює змінний струм однієї напруги в змінний струм іншої напруги тієї ж частоти. Крім цього, зварний трансформатор служить для регулювання сили струму в залежності від діаметра електроду і товщини виробу.

Принцип дії трансформатору оснований на явищі електромагнітної індукції. Плавне регулювання зварного струму виконується зміною відстані між первиною і вторинною обмотками. При повороті рукоятки по годинниковій стрілці вторинна обмотка наближається до первинної, магнітний зв'язок між ними зростає і зварний струм збільшується.

Зварний випрямляч – це статичний апарат, який перетворює змінний струм в постійний і служить для живлення зварної дуги. Найпоширенішим типом зварних випрямлячів є ВД306. Трансформатор має два діапазони струму. Зварювання постійним струмом може виконуватись на прямій та зворотній полярності. При прямій полярності до клеми «-» приєднується електродотримач, до «+» виріб, при зворотній полярності навпаки.

Зварний перетворювач – це джерело постійного струму, яке складається  із зварного генератора постійного струму і привідного електродвигуна. Розміщених в одному корпусі на одному валу. Привідний електродвигун перетворює електричну енергію змінного струму в механічну, а зварювальний генератор механічну енергію в електричну постійного струму.

       Джерела живлення повинні забезпечувати легке займання і стійке горіння дуги.

Електродотримачі мають забезпечувати надійне закріплення покритих електродів в одній площині не менш як у двох положеннях і витримувати без ремонту 8000 затисків. Час зміни електродів не повинен перевищувати 4с. Усі деталі електродотримача розташовані в області кріплення електродів, виготовлені з ізолюючих матеріалів, стійких до термічної дії дуги.

 Зварювальні дроти служать для підводу струму від зварювального випрямляча до гнучкого ізолюючого кабелю ПРГД по ГОСТ 6731 - 53. довжина гнучкого кабелю ПРГД від електродотримача 2 - 3 м, інша частина може замінюватись на КРПГН, КРПТН та інше. Кабель який з'єднує зварні вироби з джерелом живленням може бути ПРН. Довжина кабелю між електродотримачем і трансформатором не по вино перевищувати ЗО м , так як при великій довженні буду велике падіння напруги у зварювальному колі.

 





2.1 Характеристика процесу ручного дугового зварювання та бронзи

                                     Дугове зварювання відноситься до термічного класу. Джерелом нагрівання служить  електрична дуга Температура якої складає 5000 – 7000 градусів.  Для одержання    зварювальної   дуги необхідне зварювальне коло зі спеціальним джерелом живлення. Це може бути  зварювальний  трансформатор ( дуга змінного струму ), або зварювальний випрямляч чи перетворювач 

Бронза – це сплави міді і олова (3-14% - олов′янисті), кремнієм (до 1% кременисті бронзи), марганцем і фосфором, берилієм та ін. зазвичай  бронзи використовують для вироблення литих деталей. Залежно від складу бронзи температура її плавлення становить 1020-1060 С).

Існують декілька марок бронз. По зварювальності значно не схожі одна на одну, тому і технологія зварювання бронз різноманітна.

Бронзи мають добрі ливарні і антифрикційні властивості, високу міцність і твердість корозійну стійкість і добре оброблюються різанням.

Маркування бронз: Бр- бронза а далі початкові початкові літери тих основних елементів, які входять в склад сплаву, а цифри що стоять за літерами, відповідно позначають їх процентний вміст в бронзі.

 

Розвиток зварювального виробництва

         У 1802р. вперше у всьому світі професор В.В. Петров відкрив та описав електричну дугу, її властивості, практичне застосування, можливість плавлення нею металу.

         У 1883р. російський вчений М.М. Бенардос вперше використав дугу для з’єднання в єдине ціле, застосувавши вугільну дугу. Він являється автором ряду інших видів зварювання, що використовуються і зараз у промисловості. У 1890р. інженер М.Г. Славянов розробив обладнання й техніку дугового зварювання сталевими електродами. Були і такі вчені, як Патон, Нікітін. У 50-х роках було винайдено електрошлакове зварювання яке дозволяло отримати чистий метал шва.

        У 1924-1935р.р використовувалися електроди без покриття; або з тонким іонізуючим покриттям. З 1935-1939р.р почали широко використовувати зварювання на базі електродів з товстим покриттям і стержнів з легованих металів.

        У 1939р.під керівництвом академіка АН УРСР Є.О.Патона були запроваджені автоматичне та напівавтоматичне зварювання під шаром флюсу. З 1948р. промислове застосування отримав спосіб дугового зварювання в інертних газах.

         Особливо великий вклад у розвиток вітчизняної зварювальної науки і техніки, а також у розробку зварювального обладнання та матеріалів вніс Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона.

         

 Тема дипломної роботи «Технологія ручного дугового зварювання станини двигуна постійного струму»

                   Станина двигуна слугує для кріплення головних підшипникових щитів  і являється частиною магнітопроводу. Вона відноситься до оболонкових конструкцій, несучою основою яких є  зігнуті металеві листи. Для машин середньої та великої потужності станина виконується  з прокатної листової сталі, зігнутої в циліндр та звареної по шву; для машин невеликої потужності – з цільнотягнутої труби. Матеріалом для виготовлення станини є електротехнічна сталь марки Ст3. За зварюваністю ця сталь відноситься до 1 – ї групи, тобто зварюється добре без особливих обмежень, незалежно  від товщини металу та температури оточуючого повітря в широкому діапазоні режимів зварювання.

                    Для зварювання станини я використав зварювальний трансформатор типу ТД-500У2  До зварювального обладнання також відносять електродотримачі, зварювальні кабелі та складальні пристрої. В якості присаджувального металу  я взяв електрод марки АНО – 24 типу Е 42.

           До початку зварювальних робіт будь-які ззєднання станини повинні бути проконтрольовані і прийняті під зварювання по наступним конструктивних і технологічних критеріями:
         • геометричні параметри крайок елементів, підготовлених під зварювання (величина кут скосу крайок, зазор в стику, величина притуплення, зсув кромок), повинні укладатися в полі допусків, передбачених проектом;
        • поверхня крайок, а також прилеглі до них зони шириною 20 мм повинні бути зачищені від будь-яких забруднень;
        • складальні пристосування, які закріплюють крайки що зварюються елементів, повинні забезпечувати достатню міцність і жорсткість, щоб виключити надмірні усадку швів і переміщення зварюваних елементів.
        Закріплення крайок, що зварюються елементів повинно виконуватися переважно з допомогою складальних пристосувань.

При виготовленні станини виконують гнуття обічайок на спеціальному гибочному станку. Обичайку зварюють поздовжнім швом, який повинен обов’язково бути посередині одного з полюсів, оскільки зварний шов має відмінні від основн1го металу властивості. Лапи штампують окремо, потім приварюють до циліндричної частини станини.

Кожен із зварних швів повинен проходити візуальний контроль, а виявлені дефекти  усуватися.

              Перед оглядом зварний шов і прилеглу до нього поверхню основного металу очищають на ширину не менше 20мм по обидві сторони шва від шлаку, бризок металу. Оглядають шви з обох сторін і по всій довжині.

                  Перед початком роботи необхідно:

- отримати наряд на виконання робіт;

-  ретельно оглянути робоче місце

- перевірити стан обладнання;

- перевірити наявність заземлення та його надійність

                Працювати в спецодязі з дотриманням вимог безпеки праці 

Доповідь закінчена.

 


Тема моєї дипломної роботи  «Технологія  ручного   дугового зварювання чавуну з підігріванням»

Чавуном називається сплав заліза з вуглецем, що містить вуглець від 2 до 6,67%.   При зварюванні чавуну виникає цілий ряд труднощів:

Ø утворення тріщин та загартованих зон,

Ø інтенсивне газоутворення в зварювальній ванні, яке  може призвести до утворення пор в металі шва;  

Ø підвищена рідкотекучесть чавуну призводить до  витікання металу та ускладнюєі формування шва;

Ø високі швидкості охолодження металу і шва і зони термічного впливу призводять до відбілювання чавуну,  та утворення тріщин.

           Гаряче зварювання чавуну забезпечує найкращу якість звар­них з'єднань — без зон вибілювання і тріщин.

При гарячому зварюванні чавунів крім звичайного устаткування – джерела живлення, електродотримачів, зварювальних кабелів - застосовують нагрівальні пристрої: горни,  пальники, паяльні лампи, нагрівальні ями, камерні печі.

Для виправлення дефектів чавунних деталей використовують електроди марок ОМЧ-1, ВЧ-3. Для зварювання виробів, які працюють при незначних статичних навантаженнях використовують мідні електроди марок ОЗЧ-1, ОЗЧ-2 та ОЗЧ-6.            

При  гарячому зварюванні чавуну з  деталі перед зварюванням піддають   попередньому нагріву.

Спочатку деталі треба ретельно зачистити і обробити.

Потім дефектне місце піддається формуванню для утримання ванни розплавленого металу і попередження його витікання. Формування виробляють в  ящиках без кришки з графітовими або вугільними пластинами , скріпленими формувальною масою з кварцового піска.

                          Потім деталі й чавунні виливки нагрівають до температури 300-700 о С.

                          Гаряче зварювання чавуну виконують на великій силі зварювального струму без перерв до кінця заварки дефекту. Так, для зварювання електродом діаметром 8мм потрібно струм 600А, а діаметром 12мм - струм 1000А.

           Для повільного охолодження заварені деталі засипають дрібним деревним вугіллям або сухим піском. Остигання масивних деталей може тривати 3-5 доби.

            Основними недоліками гарячого зварювання чавуна є велика трудомісткість процесу і важкі умови праці зварювальників.

       Дефекти при зварюванні чавуну  зустрічаються при порушенні технології зварювання, при неправильному виборі зварювальних матеріалів і незадовільному їх зберіганні, при невдалому виборі  режиму, при незадовільні підготовці виробу до зварювання. Після закінчення зварювання  необхідно проконтролювати готовий виріб на наявність дефектів. Перший і обов’язковий вид контролю – зовнішній огляд. Цим видом контролю виявляють зовнішні дефекти: тріщини, поверхневі пори, пропали, непровари, кратери.

      Перед початком роботи необхідно: отримати наряд на виконання робіт;  ретельно оглянути робоче місце; перевірити стан обладнання;  перевірити наявність заземлення та його надійність

                Працювати в спецодязі з дотриманням вимог безпеки праці

 

  3.4 Початок і кінець роботи 

     Перед початком роботи електрозварник повинен:

- отримати наряд на виконання робіт

- оглянути своє робоче місце

- при необхідності очистити джерело живлення від пилу

- перевірити надійність ізоляції зварювального обладнання та їх приєднання

- при виявлені дефектів в джерелі живлення чи зварювальних кабелях доповісти майстру або електромонтеру для їх усунення

- перед ввімкненням джерела живлення впевнитися у наявності заземлення та його надійності

- впевнитись у справності інструменту та пристроїв

- якщо роботи виконуються не в стаціонарних кабінках забезпечити захист обладнання від атмосферних опадів

- місце зварювання огородити щитами та ширмами- очистити робоче місце в радіусі 10м від легкозаймистих речовин та дерев’яної стружки.

 

2.6 Газове зварювання конструкції

Газове зварювання відноситься до термічного класу. Джерелом нагрівання служить зварювання полум’я пальника, яке одержують при згоранні горючого газу в суміші з технічно чистим киснем. Газове зварювання виконують як з використанням присадного дроту, так і без нього.

              Матеріалами для газового зварювання є: кисень, горючі гази (ацетилен, пропан, бутан, метан, пари гасу), присадний дріт, та флюси.

             До газового обладнання відносять: балони, редуктори, шланги, пальники. Якщо не має балону з ацетиленом, можна користуватися ацетиленовим генератором з запобіжним затвором. До режимів газового зварювання відносять: потужність полум’я, вид полум’я, швидкість зварювання, діаметр присадного дроту, витрата присадного дроту

       Потужність полум’я пальника визначається кількістю ацетилену, що проходить за 1год. через пальник і регулюється наконечником пальника. Для зварювання різних металів треба певний вид полум’я: нормальне, окислювальне, навуглецьовувальне.

           Швидкість зварювання регулюється залежно кута нахилу мундштука до поверхні металу.

            В процесі зварювання газозварник кінцем мундштука пальника здійснює одночасно 2 рухи: поперечний – до осі шва і повздовжній – вздовж осі шва кінець присадного дроту повинен знаходитися у зварній ванні. Існує два способи газозварювання – лівий і правий.

            Низьковуглецеві сталі зварюють без особливих утруднень. Зварювання ведуть нормальним полум’ям, і як правило, без флюсу. Накінечник пальника при лівому способі вибирають з розрахунку витрати ацетилену 100-130 дм3/год. Так як коробка розподільчого пристрою виготовлена з металу 2мм, то застосовуємо лівий спосіб.

     Присадний дріт – СВ-08, діаметр присадки

                                      

                                     dn = S/2 + 1 = 2/2 + 1 = 2мм

     Потужність полум’я: (100-130)*2 = 200-260 дм3/год. Пальник типу ГС-3; № наконечника 2.

     Перед зварюванням кромки та прилеглі ділянки очищають від іржі, та інших забруднень. Деталі з’єднують між собою прихватками. Стикові шви можна виконувати без прихваток, але листи вкладають так, щоб вони в процесі зварювання утворили невеликий кут між собою. По мірі зварювання листи стягуються за рахунок поперечної усадки шва і таким чином величина зазору залишається постійною.

 Вертикальні шви виконують знизу вверх

  

Приходько

до 2.1

Дугове зварювання може виконуватися плавким і неплавким електродом.  До плавких електродів відносять сталеві, чавунні, мідні, алюмінієві; до неплавких – графітові,  вугільні, вольфрамові. При зварюванні плавкими електродами зварний шов утворюється за рахунок розплавлення основного та електродного металів, а    при використанні неплавких електродів – тільки за рахунок основного металу.

          Опорні кабельні конструкції служать для прокладання на  них кабелів. Їх застосовують при прокладанні кабельних ліній як у сухих, так і в сирих приміщеннях.  Опорні кабельні конструкції виготовляються  у вигляді стійок з полицями ( мал. 2), стійок із скобою, настінних полиць. В стійках (2) і плитах (6) є вирізи (вікна).               




 2.1  Характеристика процесу, конструкції та матеріалу.

 

        

Мал. 1  Схема ручного дугового зварювання покритим електродом:



1 – металевий стрижень;     4 - зварювальна ванна;

2 – покриття електроду;      5 - шлакова кірка;;

3 – газовий та шлаковий захист.  6 - зварний шов;  7 - основний метал

 

                  

 Хімічний склад сталі Ст 3.

Марка

сталі

Вміст хімічних елементів, %

Група

зварюван.

вуглець

марганець

кремній

фосфор

сірка

Ст 3

До 0,22

 

 

0,050

0,055

добра

           



 

          


     



Каюн Д.   Технологія р.д.з. алюмінію покритими електродами

2.1 Характеристика алюмінію та вибір виду зварювання    2 листа

http://obrobka.pp.ua/416-zvaryuvannya-alyumnyu-yogo-splavv.htmlhttps://studfile.net/preview/5607215/

2.2 Обладнання для виконання процесу: 2 листа
 треба описати зварювальний випрямляч, електродотримачі та зварювалні кабелі
https://studfile.net/preview/1849830/     це випрямляч
https://studfile.net/preview/5607215/page:3/    це зварювальні кабелі і електродотримачі, про зварювальні пости не пиши
2.3  Матеріали для дугового зварювання алюмінію  1лист
https://remsvar.dp.ua/uk/terminologija/zvariuvalni-elektrody.html   електродний дріт не пишеш
https://jak.koshachek.com/articles/zvarjuvalni-elektrodi-po-aljuminiju-dlja-ruchnogo.html  тут знаходиш  ФІЗИКО-ХІМІЧНИЙ СКЛАД І МАРКИ ЕЛЕКТРОДІВ ДЛЯ ЗВАРЮВАННЯ АЛЮМІНІЮ

          


 

   Тема моєї дипломної роботи «Технологія ручного дугового зварювання балки рукояті екскаватора»

                     Рукоять екскаватора представляє собою однобалочну зварну металеву конструкцію і належить до основних частин робочого обладнання. Балка рукояті складається з таких основних частин: головна відливка з вушками для кріплення ковша; труби; хвостовика.

            До конструкції, що розглядається в роботі, ставляться досить високі вимоги за умовами роботи. Тому труби, з яких вона складається, виготовлені з сталі марки сталі 12Т2СМФАЮ. Це низьколегована  високоякісна холодостійка сталь, яка має високий рівень механічних властивостей  та високий опір руйнуванню. За зварюваністю вона відноситься до другої групи, тобто зварюється задовільно. З цієї ж марки виготовлений обичайка хвостовика. Усі інші елементи – із сталі Ст3. Раціональним видом зварювання є ручне дугове покритими електродами.

          Труба виготовлена з листової стала товщиною 20мм, яка звальцьована в обичайки, що зварені між собою. Труба складається з 5 обичайок діаметром 700мм і довжиною 1560мм кожна.     В якості джерела живлення був використаний зварювальний випрямляч типу ВД-502-2.

Процес виготовлення балки починають з очищення металу у дробометних машинах. Після цього проводять розкрій заготовок за допомогою різака. Деталі зачищають  від окалини і грату. Потім виконується строжка для зняття фасок. Обичайки зварюють між собою кільцевими швами за спеціальною технологією, яка застосовується при зварюванні труб великого діаметру з поворотом. Як правило, зварювання стиків виконують в 3 шари постійним струмом прямої полярності. Кореневий шов виконують електродом типу Е70 марки АНП-260А діаметром 4мм при струмові 240-260А Другий і третій шари виконують електродом діаметром 5мм напрохід в зворотному напрямку один від одного. При цьому не рекомендується допускати охолодження зварного шва нижче температури попереднього підігріву, яка складає 1500С.

           Після цього на трубі рукояті виконують розмітку для приварювання відливки, опор під напівблоки та кронштейну. До кінця труби з фаскою приварюють головну відливку кільцевими швами за попередньою технологією. Потім приварюють опори під напівблоки (головного і заднього), обварюючи їх по контуру кутовим швом з катетом не менше 8мм. В останню чергу приварюють кронштейн для механізму відкривання днища ковша.

 Напруга на дузі  повинна бути 20...24 В. Зварювання слід вести короткою дугою.

      Дефектом зварного шва називають любу невідповідність стандарту та технічним

вимогам.  Дефекти поділяють на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх дефектів

належать непровари, підрізи, пропали, напливи, груба лускуватість поверхні шва, зовнішні пори та тріщини, не заварені кратери. До внутрішніх дефектів відносять

внутрішні пори,перепали та перегрів металу шва, внутрішні тріщини, шлакові включення. Для виготовлення зварної конструкції балки рукояті призначаємо зовнішній метод контролю. Зовнішній огляд здійснюється по всій протяжності з двох сторін, у всіх доступних місцях. Зварні шви повинні мати плавні переходи до основного металу, а також поверхні без напливів.

             Перед  початком роботи електрозварник повинен оглянути та підготувати робоче місце та підходи до нього, прибрати всі зайві предмети; підготувати інструмент, обладнання, технологічне оснащення, необхідне для виконання робіт; впевнитися у справності електрообладнання, наявності та справності заземлення;

Працювати треба в спецодязі та рукавицях. Користуватися щитком або маскою.

 

 

 

 



                  

 Тема моєї дипломної роботи «Технологія ручного дугового зварювання опори лінії електропередач».

                  Опори ліній електропередач відносять до просторових решітчастих конструкцій. Для решітчастих конструкцій характерні короткі та важкодоступні шви. Довжина швів порівняно мала і складає не більше 200 – 400 мм. Шви по-різному орієнтовані в просторі. Решітчасті конструкції бувають просторові та плоскі.  Просторові решітчасті конструкції – зварні рами, башти, стріли екскаваторів, опори ліній електропередач; плоскі -   ферми, каркаси, сітки, секції паркану. Решітчасті конструкції виготовляють в основному з фасонного прокату: кутника, швелера, двотавра, стержнів, т 

Для виготовлення опори ліній електропередач використана сталь 09Г2С.

Це  – низько легована низько вуглецева сталь з вмістом вуглецю 0,09%, легована марганцем – 2% і кремнієм – до 1%. Сталь цієї марки має високий рівень механічних властивостей і відноситься до 1 – ої групи зварюваності.

       Конструкція опори виготовляється з кутників № 10 та № 6.

Устаткування для дугового зварювання плавленням складається із таких основних видів обладнання: кантувачі, джерела живлення, електродотримача, зварювальних кабелів. Ручне дугове зварювання плавким електродом виконують за допомогою електродів. Для зварювання опори лінії електропередач з сталі 09Г2С я вибрав тип електроду Э42, який забезпечує границю міцності наплавленого металу 420 МПа. Відповідно до типу електрода (Э42) вибираю  його марку АНО – 24.

                                Під підготовкою металу розуміють процеси попередньою заготівлі й різання деталей, оброблення крайок, що зварюються, їх зачистки від бруду. Режимом зварювання називається сукупність характеристик зварювального процесу, що забезпечують здобуття зварних з'єднань заданих розмірів, форм і якості. Основні параметри: діаметр електроду, величина зварювального струму, напруга на дузі, швидкість зварювання. Діаметр електрода залежить від товщини деталі, типу зварного шва, його просторового розташування. Оскільки леговані стали мають знижену теплопровідність, то при зварюванні   виникають небезпеки утворення термічних тріщин; тому розраховану силу струму при зварюванні легованих сталей необхідно зменшити на 10...20 %

       Напруга на дузі  повинна бути 20...24 В. Зварювання слід вести короткою дугою.

Дефектом зварного шва називають любу невідповідність стандарту та технічним

вимогам.  Дефекти поділяють на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх дефектів

належать непровари, підрізи, пропали, напливи, груба лускуватість поверхні шва, зовнішні пори та тріщини, не заварені кратери. До внутрішніх дефектів відносять

внутрішні пори,перепали та перегрів металу шва, внутрішні тріщини, шлакові включення. Для виготовлення зварної конструкції опори лінії електропередач призначаємо зовнішній метод контролю. Зовнішній огляд здійснюється по всій протяжності з двох сторін, у всіх доступних місцях. Зварні шви повинні мати плавні переходи до основного металу, а також поверхні без напливів.

             Перед  початком роботи електрозварник повинен оглянути та підготувати робоче місце та підходи до нього, прибрати всі зайві предмети; підготувати інструмент, обладнання, технологічне оснащення, необхідне для виконання робіт; впевнитися у справності електрообладнання, наявності та справності заземлення;

Працювати треба в спецодязі та рукавицях. Користуватися щитком або маскою.

 

 

 

 







10.11.21
Білети на 3 розряд

 

                                                          БІЛЕТ № 1

1.     Неплавкі електроди.

2.     Виконання вертикальних швів.

3.     Сутність поверхневого різання.

                                                           БІЛЕТ № 2

1.     Матеріали для дугового зварювання чавуну.

2.     Виконання горизонтальних швів.

3.     Техніка поверхневого різання.

                                                           БІЛЕТ № 3

1.     Матеріали для дугового зварювання міді.

2.     Вибір режимів зварювання при виконанні вертикальних швів.

3.     Особливості різних способів різання.

                                                           БІЛЕТ № 4

1.     Матеріали для дугового зварювання сплавів міді.

2.     Вибір режимів зварювання при виконанні горизонтальних швів.

3.     Різання покритими електродами.

                                                           БІЛЕТ № 5

1.     Матеріали для дугового зварювання алюмінію.

2.     Зварювання вуглецевої конструкційної сталі.

3.     Повітряно-дугове різання.

                                                           БІЛЕТ № 6

1.     Матеріали для дугового наплавлення.

2.     Зварювання низьколегованої конструкційної сталі.

3.     Киснево-дугове різання.

                                                           БІЛЕТ № 7

1.     Тверді сплави для дугового наплавлення.

2.     Холодне зварювання чавуну.

3.     Різання неплавкими електродами.

                                                           БІЛЕТ № 8

1.     Сталевий зварювальний дріт.

2.     Гаряче зварювання чавуну.

3.     Плазмово-дугове різання.

                                                           БІЛЕТ № 9

1.     Порошковий дріт та стрічка.

2.     Дугове зварювання міді.

3.     Підводне різання.

                                                           БІЛЕТ № 10

1.     Захисні гази для зварювання.

2.     Зварювання бронзи та латуні.

3.     Особливості киснево-флюсового різання.

                                                           БІЛЕТ № 11

1.     Активні захисні гази.

2.     Дугове зварювання алюмінію.

3.     Режими кисневого різання.

                                                           БІЛЕТ № 12

1.     Інертні захисні гази.

2.     Особливості процесу наплавлення.

3.     Газове зварювання чавуну.

                                                           БІЛЕТ № 13

1.     Зварювальні флюси.

2.     Дугове зварювання сплавів алюмінію.

3.     Основні умови кисневого різання.

                                                           БІЛЕТ № 14

1.     Зварюваність сталі. Класифікація сталі за зварюваністю.

2.     Порядок виконання флангового шва в гратчастих конструкціях.

3.     Показники режиму кисневого різання.

                                                           БІЛЕТ № 15

1.     Вольфрамові електроди.

2.     Порядок зварювання монтажних стиків балок.

3.     Зварювальне полум’я. Будова та види.

                                                           БІЛЕТ № 16

1.     Особливості зварювання чавуну.

2.     Класифікація зварних конструкцій.

3.     Газове зварювання вуглецевої конструкційної сталі.

                                                           БІЛЕТ № 17

1.     Особливості зварювання кольорових металів.

2.     Зварювання оболонкових конструкцій.

3.     Газове зварювання міді.

                                                           БІЛЕТ № 18

1.     Сталевий зварювальний дріт.

2.     Зварювання решітчастих конструкцій.

3.     Газове зварювання мідних сплавів.

                                                           БІЛЕТ № 19

1.     Загальні поняття зварюваності металів.

2.     Зварювання труб великого діаметру.

3.     Газове зварювання легованої сталі.

                                                           БІЛЕТ № 20

1.     Покриті електроди. Роль та види електродних покриттів.

2.     Зварювання трубопроводів.

3.     Киснево-флюсове різання бетону та залізобетону

 

 

                            Викладач:                                     СУРНІНА Л.І.


 

30.04.21

Т Е С Т И
Для визначення рівня навчальних досягнень учнів  з предмету: «Технологія та обладнання дугового зварювання  плавленням» за фахом: «Електрогазозварник», ІІ розряд.
*1. На які класи поділяється зварювання залежно від виду енергії.
 А) термічний, механічний, термомеханічний
  Б) плавлення, тиском
  В) дуговий, лазерний, плазмовий.
 Г)ручне дугове, напівавтоматичне, автоматичне
*2. На які типи поділяються зварні з’єднання?
             А) кутові, стикові, внапуск, таврові
             Б) стикові та кутові
             В) прості, складні, відповідальні
             Г ) вертикальні, горизонтальні, нижні
*3. Зварний шов-це ділянка
 А) основного металу, утворена при плавленні присаджувального матеріалу
 Б) це ділянка зварного з’єднання, утворена в результаті кристалізації металу зварної
  ванни.
 В) це ділянка зварного з’єднання, утворена в результаті кристалізації електродного
 металу.
Г)  це ділянка зони термічного  впливу
*4.Загиблення,яке  утвори лося в металі шва під тиском дуги, називається
   А) провар                             Б) свищ
                   В) кратер                              Г)  наплив
*5. Кут між скошеними кромками називається –
     А) кутом розчищення кромок
     Б) кутом скосу кромок
     В) кутом нахилу електрода
     Г)  відстань між кромками
*6. Шов,  вісь якого  розташована паралельно по відношенню до навантаження,  називається
                       А) Лобовим                              Б) Фланговим
                       В) косим                                   Г) комбінованим
*7.Конструктивні елементи зварних з’єднань і швів для дугового зварювання в захисних газах повинні відповідати стандарту
                А) ГОСТ 14771-76
               Б)ГОСТ 5264-80
               В)ГОСТ 8713-79
               Г)ГОСТ  8672- 80
*8.    - що це позначає
            А) видимий, тавровий,  двобічний шов, виконаний дуговим зварюванням в
         вуглекислому газі, переривчастий шов з катетом 6мм, довжина провареної ділянки-
          150мм, крок 50мм
           Б) Невидимий, тавровий,  однобічний шов, виконаний дуговим зварюванням в
                вуглекислому газі, переривчастий шов з катетом 6мм, довжина провареної
                ділянки-50мм, крок  150мм.
          В.) невидимий, тавровий,  двобічний шов, виконаний ручним дуговим зварюванням
                    в вуглекислому газі, цепний шов з катетом 6мм, довжина провареної ділянки-
                    150мм, крок 50мм
          Г)  видимий, тавровий,  однобічний шов, виконаний ручним дуговим зварюванням вуглекислому газі, переривчастий шов з катетом 6мм, довжина провареної ділянки-50мм,
 крок  150мм
    
*9. Як часто і чому  замінюють  зовнішнє  скло у щитку ?
А)1-2 рази на місяць  з- за прилипання бризк.
Б) один раз в місяць.
В) в залежності від забруднення.
Г) перед початком роботи
*10. Назвіть  джерела живлення  дуги  змінного струму:
  А.СТШ-300;  ВДГ-500; АДД – 4001
  Б. ПСО – 300; ПСГ -500; САМ -300;
               В) ТД – 300; ТДМ -500;  ТДФ -500;
              Г)   ВДУ- 306; УДГУ- 501;
*11.Джерела живлення з крутоспадаючою  характеристикою використовують для        
               А) механізованого зварювання
 Б)  ручного дугового зварювання
 В)  автоматичного зварювання.
 Г )  механізоване та автоматичне
*12.Катушки первинної обмотки під’єднують до
  А) електроду              Б) мережі
  В) виробу                   Г) вторинної обмотки
*13.Яким способом  регулюють струм у трансформаторах
А) зміною відстані між первинною й вторинною обмотками, шунтом.
Б) зміною відстані  між первинною  обмоткою й шунтом
В) зміною відстані  між  вторинною обмоткою й шунтом
Г)  реостатом
*14.Яка повинна бути напруга холостого ходу джерела живлення дуги  для ручного дугового зварювання
А)60-80В                               В)18-36В
 Б)40-90В                              Г) 90-110В
*15.Основними елементами випрямляча є:
А) трансформатор, регулюючий пристрій, напівпровідникові вентилі
Б) трансформатор, регулюючий пристрій, дросель
В) трансформатор, регулюючий пристрій, шунтові вентилі
Г) трансформатор, регулюючий пристрій, вітрогін
*16.Які  типи випрямлячів  використовують для ручного дугового зварювання
А)ВД-102, ВД-201, ВД-306, ВД-506
Б)ВС-300, ВДГИ-301, ВДГ-401, ВСЖ-303
В)ВДУ-504, ВДУ-506С, ВДУ-1250
Г)ВД -102; ВДГИ-301; ВДГ-401;
*17. Чим  регулюється струм у перетворювачах
А) реостатом
Б) швидкістю обертання обмоток збудження
В) колектором
Г) магнітними полюсами
*18.Електродотримачі повинні витримувати без ремонту
А) 8000 затискань         Б) 6000 затискань
В) 3000 затискань          Г)  5000  затискань
*19.Зварювальна дуга – це
А) це тривалий розряд  електричного струму між   електродом і виробом в іонізованій суміші газів.
Б) це тривалий заряд  електричного струму між двома  електродами в іонізованій суміші газів.
В) це тривалий заряд  електричного струму між двома  електродами й рідиною.
Г)це тривалий розряд  електричного струму між двома  електродами

*20. Залежно від способу підведення зварювального струму, роду струму розрізняють такі види дуг:
 А) пряма, непряма, трифазна
 Б) пряма, зворотна, трифазна
 В) пряма, коса, трифазна
 Г)спадаюча, зростаюча, жорстка
*21.На які зони поділяється дуга
А) електрод, метал та газовий проміжок
Б) катодна, анодна та стовп дуги
В) катодна та анодна плями
Г)зона сплавлення, зона неповного розплавлення
*22. Як визначається загальний спад напруги на дузі
А)Uд =  Uк +Uс + Uа =16÷40В
Б) Uд = Lд  = 60В
В) Uд= Lк  +Lс + Lа  = 30-36В
Г) Uд = Uк +Uс  =16÷20В
*23. Електрод-катод; виріб-анод, яка полярність?
А) зворотна                  Б) пряма
В) змінна                    Г) постійна
*24. Яким  апаратом  підвищують стійкість горіння дуги
А) трансформатором       Б) осцилятором
В) маніпулятором       Г) баластним реостатом
*25. Процес взаємодії рідкого металу з газами та шлаками при зварюванні це
А) зварювальний процес     Б). металургійний процес
В) технологічний процес     Г )хімічний процес
*26. З яких зон складається зварне з’єднання?
А) зона сплавлення, метал шва, зона термічного впливу, основний метал
Б) метал шва, зона неповного розплавлення, зона перегріву, основний метал.
В) основний метал, шов, зона рекристалізації, зона синьоламкості.
Г) зона перегріву, нормалізації, неповного розплавлення
*27.Залежно від чого обирається діаметр електроду
А) від товщини металу, типу зварного з’єднання, розташування шва у просторі
Б) від товщини металу, типу зварного шва, розташування шва у просторі, складу зварювального шва.
В) від товщини металу, типу зварного з’єднання, розташування шва у просторі, типу і марки електроду
Г)від сили струму, марки електрода
*28.Зварювальний струм визначається за формулою
А). Ізв = (10 + 6 dе) dе  (А)
Б). Ізв = (20 + 6 dе) dе  (А)
В). Ізв = (20 + 6 Lе) Lе  (А)
Г)   Ізв = (20 +  dе) dе  (А)
*29.  Нормальною вважається дуга довжиною
А) (0,5÷1,1) dе                           Б) (0,1÷1,1) dе
                   В) (0,5÷0,8) dе                            Г) (1,5- 2,0) dе
*30. Шов,  у якого кількість  шарів дорівнює кількості проходів, називається
А) багатошаровим                        Б) багатопрохідни
В) одношаровим                            Г) однопрохідним
*31. По довжині зварні шви бувають:
А) короткі-250мм, середні-250-1000мм, довгі-понад 1000мм
Б) короткі-150мм, середні-250-450мм, довгі-понад 450мм
В) короткі-150мм, середні-250-700мм, довгі-понад 700мм
Г) короткі-150мм, середні- 250 -1000 мм, довгі-понад 700мм
 
*32. Довгі шви зварюють
А) зворотноступінчастим способом
Б)від країв до середини зворотноступінчастим способом
В) від середини до країв  на прохід.
Г)на прохід
*33. На якій відстані розташовують ацетиленовий генератор від нагрівальних приладів,  відкритого вогню, іскор.
А). 20м                             Б) 10м
В) 15м                               Г) 25м
*34. Чим заповнені порожні  ацетиленові балони
А) ацетиленом
Б) пористою масою + кисень
В) пористою масою + ацетон
Г) пористою масою + ацетон + ацетилен
*35.  Який залишковий тиск повинен бути в ацетиленовому балоні?
А) 0,5-1,5МПа                                       Б) 0,05-0,1МПа
В)0,01-0,05МПа                                     Г)  0,1 – 0.5 МПа
*36. З чого виготовляють ацетиленові та кисневі вентилі?
А) мідь, бронза                                Б) латунь, бронза
В)   сталь, латунь                             Г) бронза, сталь
*37. Призначення редуктора
А) для пониження тиску газу до робочого та автоматичного підтримування заданого тиску  постійним
Б) для збільшення тиску газу до робочого й підтриманні автоматично постійним
В) для автоматичного підтримування газу в процесі роботи постійним не залежно від залишкового газу в балоні.
Г) для регулювання тиску газу
*38. З яким внутрішнім діаметром виготовляють рукави?
А) 10, 15, 20 і 25мм                            Б) 6, 9, 12 і 16мм
В) 6, 10, 14 і 20мм                              Г)  8, 9, 10, 20мм
*39. Яка температура ацетиленокисневого полум’я
А) 35000С                                                 Б) 31500С
В) 24000С                                                 Г )21500С
*40. Якою зоною зварювального полум’я виконують зварювання
А) ядром (3-6мм від ядра)     Б) відновною (3-6мм від ядра)
В) факелом (3-6мм від ядра)  Г)  окислювальною
*41. Розшифруйте  марку  дроту Св 08АА
А) 0,08%С; понижений вміст сірки та фосфору
Б) 0,8%С; понижений вміст сірки та фосфору
 В) 0,08%С; збільшений вміст сірки та фосфору
 Г)  8%  вуглецю; збільшений вміст сірки та фосфору
*42. За якою формулою визначається діаметр присаджувального дроту для лівого способу зварювання?
А) d =  +1 мм                 Б) d =  мм
В) d =  +2 мм                   Г) d =  - 1мм
*43. Які дефекти виявляються зовнішнім оглядом?
А) підрізи, пори, свищі, напливи, пропали, кратери,поверхневі тріщини
Б) підрізи, пори, свищі, напливи, пропали, кратери, тріщини, не провар кореня шва, вольфрамові включення.
В) підрізи, пори, свищі, напливи, пропали, кратери, тріщини, не провари, оксидні включення
Г) шлакові включення, кристалізаційні тріщини, пори

*44. Назвіть основні вузли перетворювача
А) електродвигун, магнітні полюси, якір, колектор, вугільні щітки.
Б) електродвигун,  магнітопровід,  якір, колектор, вугільні   щітки.
В) електродвигун, магнітні полюси, якір, статор, реостат, вугільні щітки.
                   Г)  електродвигун, якір, колектор, вугільні щітки.
*45. Невідповідність  вимогам, установленим нормативною документацією називається
А) якістю продукції       Б) дефектом
В) контролем якості       Г) деформацією
*46. Частина зварного шва де дно зварювальної ванни перетинає поверхню основного металу

                     А)  корінь шва                                 В)  зазор

                     Б) підсилення шва                           Г)  притуплення

*47. Для позначення на кресленні кутового зєднання  використовуються букви:

А) Т                               Б) Н                    В) С                               Г) У

*48 Кращу  зварюваність має сталь марки:

А) Ст3 сп.                   В) Сталь45

Б) 09Г2С.                    Г) Сталь 60

*49.  Час зміни електрода не повинен перевищувати

А) 6- 8 сек                  Б) 4 сек             В) 8 сек                      Г)  6 сек

*50. Які причини  магнітного дуття дуги ?

А) неправильне місце струмопідведення

Б)   неправильний  вибір електродів

В)   малий струм.

 Г)   неправильний вибір розчищання кромок

*51.  В чому полягає сутність  випробування  зварного швана  пневматичним методом контролю:

     А) одну сторону шва змащують піноутворюючим  розчином,   одночасно з другого боку шов обдувають зжатим повітрям, тиск якого не менше 0,4 МПа.

    Б) виріб герметизують заглушками та наповнюють водою, створюючи тиск

    В) одну сторону шва покривають розчином крейди, а з іншої сторони    покривають гасом

    Г) сторону шва змащують індикаторною рідиною

*52. Основні  частини зварювального перетворювача:

     А) магнітопровід;  обмотки; колектор;

     Б) випрямний блок; трьохфазний трансформатор;   якір;

     В) електродвигун; генератор; вітрогон; розподільний  пристрій;

     Г) корпус,  генератор;

*53. Яке призначення баластного реостата?

     А) регулювання струму

     Б) стабільного горіння дуги

     В) для створення падаючої характеристики та регулювання струму

     Г) регулювання напруги




*54. Шланговий напівавтомат складається:

     А) зварювальний пальник;  рукав; зварювальний дріт;

     Б) бункер для флюсу; джерело живлення; ходовий механізм;

     В)  джерело живлення; шафа керування; касета з дротом; механізм подачі     дроту; шланг; тримач пальника;

     Г) магнітопровід, реостат, ходовий механізм;

     *55. Причини виникнення деформацій:

     А) неправильно вибраний режим зварювання, ливарна усадка

     Б) низька кваліфікація зварника, структурні      перетворення в металі

     В) нерівномірне нагрівання металу, ливарна усадка, структурні      перетворення в металі

     Г) наявність дефектів, нерівномірне нагрівання металу



*56. За умовними позначеннями зварювального дроту визначити його діаметр 3Св-08Г2С

       А) 0,8 мм                                                                  В) 3 мм

       Б) 2 мм                                                                      Г) 0,08 мм

*57. За допомогою умовного позначення шва С11 на кресленні визначаємо:

   А) товщину металу

   Б) кількість стикових швів

   В) вид розчищання кромок згідно стандарту

    Г) порядковий номер шва

*58. Виберіть спосіб розробки кромок при зварюванні пластин товщиною 4мм.

А) зі скосом однієї кромки                                В) зі скосом двух кромок

Б) без скосу кромок                                            Г) криволінійний скос.

*59. При яких умовах можливий  процес кисневого різання металів?

А) Тплавл.   =   Тспалах.                                         В) Тплавл.    >     Тспалах.

Б) Тплавл.   <      Тспалах.                                       Г) інший варіант

*60. Процес утворення зерен в розплавленому  металі при переході його з рідкого стану в твердий називається

А) рафінуванням                                                    В) кристалізацією

Б) плавленням                                                        Г) окисленням



  


11.01.2021


До уваги випускників гр № 6

Алгоритм складання усної відповіді:

  • Назва теми дипломної роботи
  • Характеристика конструкціі, вибір матеріалів для її виготовлення та раціонального виду зварювання (з обгрунтуванням)
  • Вибір обладнання для виконання процесу 
  • Вибір зварювальних матеріалів
  • Порядок виготовлення конструкціі
  • Можливі дефекти та методи їх контролю
  • Вимоги безпеки праці



28 листопада2020

Для учнів групи № 6


ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ  ТА ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ


                 Робота повинна бути охайно оформлена, виконана українською мовою,

машинописним текстом (необов’язково): шрифт – Times New Roman, розмір –

14пт, міжлінійний інтервал - полуторний, на одній стороні стандартного аркушу

формату А4 (210х297мм) з готовими рамками і штампами внизу сторінки. Кожен

аркуш пронумерований. Поля встановлюються такі: верхнє – 20мм, праве - 10 мм,

ліве – 30 мм, нижнє – 30мм (з урахуванням рамок і штампу).

Текст роботи повинен бути стилістично правильним і по можливості

стислим, без скорочень, без копіювання текстів підручників, посібників та іншої

літератури. Особливо слід бути уважним при використанні матеріалів web-

ресурсів: українська мова, посилання на українське законодавство, грамотний

переклад.

         Всі документи, що згадуються в роботі,Всі документи, що згадуються в роботі, повинні бути роздруковані.

Орієнтовний обсяг дипломної роботи складає 15–20 сторінок (з них 3-4

сторінки з охорони праці).

         На першій та другій сторінках, які відведені для рецензування роботи, рамки

та штампи відсутні, застосовують звичайний білий аркуш паперу. Усі решта

сторінки зі штампами, заповненими згідно вимог державного стандарту

креслярським шрифтом чорного кольору. Нумерувати сторінки пояснювальної

записки доцільно, коли робота завершена і загальна кількість сторінок не

зміниться. Нумерація сторінок у пояснювальній записці є наскрізною, охоплює усі

аркуші від титульного до списку використаної літератури. Не проставляють

номери на титульній сторінці, завданні та сторінці для рецензії. На сторінці зі

змістом ставлять номер чотири. Номери сторінок, з яких починаються відповідні

розділи, зазначаються у змісті, який є обов’язковим елементом пояснювальної

записки.

                   Текст пояснювальної записки при необхідності супроводжується

таблицями, схемами, рисунками та ілюстраціями, які повинні бути підписані та

пронумеровані. Для всіх ілюстрацій прийнято єдине позначення “Рис.” (рисунок),

після якого вказують номер рисунка та тематичну назву. Кожну ілюстрацію у

дипломній роботі (за винятком ілюстрацій додатків) слід нумерувати арабськими

цифрами з порядковою нумерацією в межах розділу. Номер рисунка складається з

номерів розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою (Рис. 1.1).

Номер рисунка та його назва розміщуються під рисунком. За необхідності під

ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Позначення

“Рис.”, номер рисунку і його назву подають після пояснювальних даних.

Всі ілюстративні матеріали у дипломній роботі розміщують після тексту

одразу після посилання на них, або на наступній сторінці, а за необхідності – у

додатку. Рисунок (діаграму, схему і т. ін.), як правило, слід виконувати на одній

сторінці. Якщо рисунок не вміщується на одній сторінці, дозволяється переносити

його на інші сторінки. При цьому тематичну назву розміщують на першій сторінці,

пояснювальні дані – на кожній сторінці і під ними друкують “Рис. ..., аркуш ...”.

Розміщувати рисунки слід так, аби їх можна було читати без повороту рукопису.

Якщо це неможливо ілюстрації розміщують так, щоб рукопис треба було

повернути за стрілкою годинника.

               Першим аркушем розміщують титульну сторінку; другим – завдання на

дипломну роботу, підписаний викладачем та затверджений заступником директора

з НВЧ; третім – рецензія, четвертим - зміст пояснювальної записки (з вказаними

сторінками початку розділів), далі послідовність виконання згідно змісту. В кінці

додатки, список використаної літератури.

                Кожен розділ починається з нової сторінки. Назви розділів друкують на

початку сторінки збільшеним шрифтом. Розмір шрифту для усіх назв розділів

однаковий, переноси у словах не допускаються, крапка в кінці не ставиться.

Дипломна робота має бути стилістично та граматично правильно

оформлена. Стиль викладання має бути строгим, стриманим, без вияву емоцій,

чітким, без орфографічних і синтаксичних помилок. При побудові речень бажане

використання дієслів, що стоять у невизначено-особистій формі, наприклад:

"Вважається доцільним запропонувати ..." Необхідно запропонувати…", а не "Я

пропоную ..". При викладенні матеріалу слід користуватися загальновизнаною

управлінською термінологією, звертаючи увагу на точність її застосування та

чіткість формулювань. Скорочення слів у тексті дипломної роботи та ілюстраціях

до неї, крім загальновизнаних абревіатур, не допускається.

Матеріал у дипломній роботі має бути викладений у логічній послідовності.

Не допускається перехід до розгляду іншого питання, доки висвітлення

попереднього не завершено.

Додатки слід оформлювати як продовження пояснювальної записки та

нумерувати їх обов’язково.

             У кінці пояснювальної записки подається упорядкований в алфавітному

порядку список використаних джерел з обов’язковим зазначенням автора (авторів),

назви видання, видавництва, року видання. Для періодичних видань – номер, рік,

сторінка. Для web-ресурсів – повна адреса сайту або сторінки.

Завдання дипломної роботи підписується учнем, аркуші нумеруються та у

зброшурованому вигляді у встановлений термін готова робота здається керівнику

для рецензування та прийняття рішення щодо можливості допуску роботи до

захисту.










2 квітня 2020 р.


При розкриття питання "Організація робочого місця зварника" необхідно розкрити наступні аспекти:
  • Улаштування зварювального поста (вимоги до улаштування зварювальної кабінки);
  • Обладнання зварювального поста (необхідне обладнання, пристосування та інструмент);
  • Організаційні та технічні вимоги.

19 березня 2020.

До уваги учнів гр № 5.

При написанні розділу "Охорона праці при виконанні дугового ( газового) зварювання необхідно розкрити питання:
1 .Організація зварювального поста при ручному дуговому (газовому) зварюванні.
2.Початок і кінець роботи.
3. Вимоги безпеки праці при виконанні робіт 



УВАГА ! Для учнів групи № 11.                                         


 Державна кваліфікаційна атестація - 25.02.2018 р.
Консультації проводяться кожного вівторка та п*ятниці.
Заключна консультація - 24.02.2018 р.

 Перелік тем дипломних робіт:
1. Головіцький Дмитро. Технологія ручного дугового наплавлення твердими сплавами валу двигуна
2. Демиденко Сергій. Технологія ручного дугового зварювання коробки відільника.
3. Бурачинський Максим. Технологія ручного дугового зварювання сталевих шин підстанцій.
4. Харлан Назар. Технологія ручного аргоно -дугового зварювання алюмінієвих шин підстанцій
5. Єфремов Максим.Технологія ручного дугового зварювання баку силового трансформатора.
6. Євтущенко Дмитро.Технологія ручного дугового зварювання чавуну з підігріванням
7. Купреєв Дмитро. Технологія ручного дугового зварювання балочних конструкцій.
8. Ткаченко Олександр. Технологія ручного дугового зварювання міді.
9. Удоівченко Сергій. Технологія ручного дугового зварювання опори для кабельних лотків.
10. Дубінін Андрій. Технологія ручного дугового зварювання рами роликоопори стрічкового конвейєра.
11. Данелюк Віталій. Технологія ручного дугового зварювання рами розєднувача.
12 Тишик Олександр. Технологія ручного дугового зварювання рами вимикача навнтаження.
13.Потебня Леонід. Технологія ручного дугового зварювання резервуару перфоратора.
14. Вихрестюк Дмитро.  Технологія газового зварювання баку трансформатора напруги
15. Андрієнко Олександр. Технологія ручного дугового зварювання бака розширника трансформатору.
16.Славін Микола. Технологія газового зварювання резервуару перфоратора.
17. Поденежний Ігор. Технологія ручного дугового зварювання станини двигуна постійного струму.
18. Жеребцов Олександр. Технологія ручного дугового зварювання шахтної вагонетки.




Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)