Технологія і обладнання дугового зварювання плавленням

01.02.24 Гр. 5

Урок 43 Класифікація та маркування покритих електродів

За ГОСТ 9466—75 передбачається наступна класифікація електродів :

1. За типом, що характеризує мінімальний гагрантований опір наплавленого метплу електродами даного типу. Умовне позначення: Е - електрод, сисло означає мінімальний опір, а літер А - високу плпстичність наплавленого металу: - Для зварювання низьковуглецевих і низьколегованих конструкційних сталей - Е38, Е42, Е42А, Е46, Е46А. Е50, е50А. Е55, Е60; - для зварюваня легованих конструкційних сталей - Е70, Е85, Е100, Е125, Е150; - для зварювання легованих теплостійких сталей - 9 типів; - для зварювання високолегованих сталей - 49 типів. 2. За маркою електроду. Марка електроду характеризуєся складом покриття, маркою електродного дроту та властивостями металу шва. Кожному типу електроду відповідає одна або декілька марок. Наприклад: електрод типу Е46 містить марки АНО-21, УОНІІ13/45, ОЗС-3 та ін. 4. Діаметр електроду. Електроди випускають діаметрами 1,6; 2,0; 2,5; 3,0; 4,0; 5,0; 6,0; 8,0; 10,0 і 12,0 мм (діаметр електрода визначається діаметром металевого стрижня). У залежності від діаметра електрода, а також марки зварювального дроту електроди виготовляють довжиною від 150 до 450 мм. Упаковують їх у коробки-пачки масою не більш 3 кг — для електродів діаметром до 2,5 мм; 5 кг — для електродів діаметром 3,0—4,0 мм; 8 кг — для електродів діаметром понад 4,0 мм.

5. за призначенням — для зварювання вуглецевих і низьколегованих сталей - У, легованих - Л і високолегованих- В сталей, легованих теплостійких -Т, а також для наплавки поверхневих шарів з особливими властивостямим - Н;

6. за товщиною покриття — з тонким (М), середнім (С), товстим (Д) і особливо товстим (Г) покриттям; 7. за видом покриття — з кислим, основним, целюлозним, рутіловим та ін.; 8. за пдопустимим просторовим положенням — для зварювання в усіх просторових положеннях - 1; для всіх положень, крім вертикального зверху вниз -2; нижньому, горизонтальному і вертикальному знизу вверх - 3; , для нижнього і нижнього "в човник" - 4. Для електродів закордонного виробництва:

26.01.24 Гр. 5

Урок 42 Покриті електроди. Роль і види електродних покриттів

Металевий покритий електрод являє собою певних розмірів стрижень, на поверхню якого обпресуванням або зануренням нанесено спеціальне покриття.

Електродні покриття створюють при зварюванні захист від кисню та азоту повітря розплавленого металу в процесі перенесення його і в самій зварювальної ванні, а також стабілізують горіння дуги, очищають метал зварювальної ванни від шкідливих домішок і легують метал шва для поліпшення його властивостей.

Захист розплавленого металу від кисню та азоту повітря при зварюванні досягається газами і шлаком, які утворюються з покриття в зоні дуги. Для створення газового захисту зони дуги в покриття вводять крохмаль, целюлозу, деревне борошно та інші органічні речовини

Для стійкого горіння дуги в покриття вводяться речовини, що володіють малою величиною потенціалу іонізації, головним чином солі лужноземельних металів; двоокис титану, польовий шпат, що містить деяку кількість солей лужних металів, калиевое або рідке скло і ін.

Очищення металу шва від оксидів сірки, фосфору, газів і інших шкідливих домішок здійснюється шлаком, рівномірно покриває шов.

Легуючими компонентами в складі електродних покриттів є феромарганець, феросиліцій, ферротитан і інші феросплави.

Електродні покриття ( ГОСТ 9466-75) по виду складів поділяються на:

кислі А (А),

рутилові Р, (R)

основні Б (В),

целюлозні Ц (С),

інші П (S),

залізне Ж в покритті більше 20% залізного порошку

26.01.24 Гр. 5

Урок 41.  Сталевий зварювальний дріт

      Для зварювання сталей застосовується спеціальний сталевий дріт, який виготовляють за  ДСТУ EN ISO 14171:2015.

Стандарт поширюється на холоднотягнутий гладку дріт з низьковуглецевої і легованої сталі, що поставляється в мотках або бухтах масою до 80 кг. *.

Стандартом передбачено 77 марок зварювального дроту різного хімічного складу; випускається шість марок низьковуглецевої дроту (Св-08 Св-08А, Св-08АА, Св-08ГА, СВ ПІВДНЯ і Св-10Г2), 30 марок легованої дроту (Св-08ГС, Св-12ГС, СВ 08Г2С, СВ ЮГН , Св-08ГСМТ, Св-15ГСТЮЦА, Св-20ГСТЮА і ін.), 41 марка високолегованої дроту .

Марка дроту розшифровується так: літерне позначення Св - зварювальний; цифри після Св - вміст вуглецю в сотих частках відсотка (наприклад, 08 означає 0,08% вуглецю); буква А - знижений вміст сірки і фосфору, АА - ще більш знижений вміст цих елементів; наступні літери - умовні позначення легуючих елементів; цифри після літерних позначень - середній вміст легуючих елементів у відсотках (при вмісті легуючого елемента менше 1% цифра не вказується).

Хімічні елементи в сталях умовно позначаються наступним чином: алюміній (А1) - Ю, азот (14) - А (тільки в високолегованих сталях), бор (В) - Р, ванадій (V) - Ф, вольфрам (ДУ) - В, кремній (81) - З, кобальт (Со) - К, марганець (Мп) - Г, мідь (Сі) - Д, молібден (Мо) - М, нікель (№) - Н, ніобій (1Ч') - Б, титан (14) - Т, хром (Сг) - X, цирконій (2г) - Ц.

Умовне позначення дроту Св-06Х18Н9Т означає: дріт зварювальний; містить 0,06% вуглецю, 18% хрому, 9% нікелю, до 1% титану Марка дроту 4СВ-08Х20Н9Г7Т означає: діаметр дроту 4 мм; дріт зварювальний; містить 0,08% вуглецю, 20% хрому, 9% нікелю, 7% марганцю, 1% титану.

Сталевий зварювальну дріт, призначений для всіх видів механізованого та автоматичного зварювання плавленням та для виготовлення покритих електродів, випускають наступних діаметрів: 0,3; 0,5; 0,8; 1,0; 1,2; 1,4; 1,6; 2,0; 2,5; 3,0; 4,0; 5,0; 6,0; 8,0; 10,0 і 12,0 мм

Дріт діаметром до 3 мм застосовується для механізованого зварювання в захисних газах; 1,6-6,0 мм - для ручного зварювання покритими електродами; 2-5 мм - для автоматичного зварювання під флюсом; дріт великих діаметрів - для наплавочних робіт.

Завдання: Заповнити робочий зошит!

ДСТУ EN ISO 14171:2015 передбачає ______ марок сталевого зварювального дроту різного хімічного складу; _____ марок низьковуглецевого дроту; _____ марок легованого; ____ марка високолегованого сталі .

У дротах з низьковуглецевої сталі вміст вуглецю доходить до ____%.

У дротах з легованої сталі легуючих елементів міститься від ____% до _____%, в високолегованої - понад ____%.

Маркується дріт літерами ___ , що означає зварювальний. Після цих літер ставиться цифра, яка вказує на _________ ___________ в _______ частках відсотка. Велика літера А означає ___________ вміст __________ і ___________;

Літери в марці дроту - умовні позначення __________ елементів; цифри після літерних позначень - середній вміст легуючих елементів у ___________.

Хімічні елементи в сталях умовно позначаються наступним чином:

алюміній - ___,

бор - ____,

ванадій - ____,

вольфрам - ____,

кремній - ____,

марганець - ___,

мідь - Д,

молібден - ___,

нікель - ___,

титан - ___,

хром - ___.

Сталевий зварювальний дріт, призначений для всіх видів зварювання плавленням і виготовлення електродів, випускають діаметрів від____мм до _____ мм.

Дріт поставляється згорнутим в мотки з внутрішнім діаметром від _____ до ____ мм, масою від ___ до ____ кг, а також намотаним на ______ і _______ (для автоматичного і напівавтоматичного зварювання).

Кожен моток обгортають ________________ папером і маркують металевою _________ , що містить основні ___________ дані

Дріт з діаметрами до 3 мм застосовується для _________зварювання; від 1,6 до 6,0 мм - для ____________ зварювання штучними електродами; від 2 до 5 мм - для _________ зварювання під флюсом; дріт великих діаметрів - для __________ робіт.

http://obrobka.pp.ua/369-drt-staleviy-zvaryuvalniy.ht

25.01.24 Гр. 5

Урок 40 Основні види і послідовність виконання робіт при підготовці металу до зварювання

Підготовка виробу до зварювання заключається у проведенні слідуючих операцій:

1) Правка – видаляє деформації листового металу виконується на станках або вручну. Ручна правка виконується на чавунних або сталевих правильних плитах ударами важкого молотка або за допомогою ручного пресу. Механічну правку листового металу здійснюють на листоправильних вальцях, ручних або приводних правильних пресах.

2) Розмітка – це операція по перенесенню з креслення на метал конфігурації та розмірів майбутньої деталі. Розмітка може бути індивідуальною або по шаблону.

3) Різання – процес відділення частин (заготовок) від листового або сортового металу. Розрізняють механічне і термічне різання використовують для криволінійного різу листів за допомогою спеціальних роликових ножиць. Частіше використовують термічне різання.

4) Очистка – здійснюється перед зварюванням з метою очищення металу від іржі, масла та інших забруднень на ширину 20мм по обидві сторони від зварюємих кромок.

5) Обробка кромок – це скіс кромок з метою досягнення кращого провару кореня шва. В залежності від товщини металу розрізняють такі види обробки кромок: з відсортуванням кромок, без скосу кромок, з V-подібним симетричним скосом обох кромок, з У-подібним скосом однієї кромки, з Х-подібним та U-подібним скосами.

6) Складання конструкції – займає майже третину всього технологічного процесу. При цьому треба дотримуватися рівномірності зазору та суміщення кромок. Тимчасове з’єднання деталі виконують складальними пристроями або зварювальними прихватками. Прихватки виконуються тими ж електродами, що і основний шов.

Зварювальні прихватки — це короткі шви з поперечним перерізом до 1/3 поперечного перерізу повного шва. Довжина прихваток від 20 до 120 мм залежно від товщини зварюваних деталей і довжини шва. Відстань між прихватами залежно від довжини шва становить 300-1000 мм.

Під час зварювання особливу увагу слід приділяти детальному проварюванню ділянок прихватки, щоб уникнути не-провару в цих місцях.

Прихватки перешкоджають переміщенню деталей при нагріванні, що може викликати появу тріщин у прихватках під час охолодження. Чим більша товщина основного металу, тим більша розтягуюча усадка в прихватках і можлива поява тріщин. Тому прихватки застосовують для деталей невеликої товщини (до 6-8 мм). При більшій товщині листів рухливість деталей забезпечують за допомогою гребінок (еластичних прихваток) або складають виріб із гнучкими деталями (решітки, ферми тощо).

Завдання: Виконати тест.

1.     Надання заготовкам необхідних розмірів називають:

      а) правкою; б) розміткою;  в) різанням.

2.     Очищують від іржі та інших забруднень:

     а) всю поверхню заготовки;  б) кромки та прилеглу зону;  в) інша відповідь.

3.     Назвати спосіб очищення поверхні відповідальних з’єднань від бруду:

     а) сталевою щіткою;  б) полум’ям пальника; в) травленням.

4.     В процесі розмітки передбачають припуск на укорочення: 

    а) 1мм на поперечний стик;  б) 1мм на поздовжній шов; в) 0,1мм на поперечний стик.

5.     Кут розчищання кромок залежить від: 

    а) положення шва в просторі; б) товщини заготовки; в) довжини шва.

6.     Зварювальні прихватки - це: 

     а) короткі шви з поперечним перерізом повного шва;  б) короткі шви з поперечним перерізом 1/3 повного шва; в) довгі шви з поперечним перерізом 1/2 повного шва; 

7. Накладання прихваток необхідне для того, щоб:

     а) було зручно виконувати основний шов;  б) збільшити швидкість процесу зварювання; в) забезпечити нерухомість заготовок і постійність зазору.

8. Прихватки виконують:

      а) тими ж електродами, що і основний шов; б) будь- якими електродами; в) без різниці.

9. Прихватки застосовують:

    а) для заготовок будь-якої товщини;   б) для заготовок великої товщини (більше 6-8мм);

 в) для заготовок малої товщини (до 6-8мм).

10. При зварюванні стикових з’єднань різної товщини :

       а) на деталі більшої товщини виконують скос кромок до товщини меншої деталі;

       б) для здійснення плавного переходу допускається похиле розташування шва;

       в) обидві відповіді вірні.

11. Для вимірювання температури поверхні при зварюванні застосовують:

       а) термометри; б) термопари; в) термоолівці.

12.01.24 Гр. 5

Урок 36. Класифікація зварних швів згідно ДСТУ 3761.3 – 98

           Зварний шов – ділянка зварного з'єднання, утворена в наслідок кристалізації металу зварювальної ванни. Групи зварних швів 1. За положенням у просторі – нижні, горизонтальні, вертикальні, стельові. Найпростіші для виконання є нижні шви, найважчі – стельові. 2. За відношенням до діючих зусиль – флангові, торцеві (лобові), комбіновані та косі. 3. За довжиною – неперервні, переривчасті. 4. За ступеню опуклості – нормальні, опуклі та увігнуті. 5. За типом з'єднання – стикові і кутові.

Урок  35. Зварні з’єднання. Типи і характеристика 

Залежно від взаємного розміщення з'єднуваних елементів деталей розрізняють такі основні види зварних з'єднань: стикові, напусткові, таврові та кутові. Стикове з'єднання (б) є найраціональнішим видом зварних з'єднань. Воно утворюється за допомогою дугового або контактного зварювання. Таке з'єднання виконується стиковим зварним швом.

       Напусткове з'єднання (рис. а) виконують за допомогою кутових (валикових) швів. Залежно від розміщення шва щодо лінії дії сили F кутові шви (рис. 15.2) називаються лобовими (а), флан- говими (5), комбінованими (в) і кільцевими (г)   

.      Таврове з’єднання використовують при розміщенні з'єднуваних деталей у взаємно перпендикулярних площинах (рис. г). Це з'єднання виконують без підготовки кромок деталі  або з підготовкою кромок

       Кутове з'єднання відповідно з рис. в здійснюють без попередньої підготовки кромок (а, б) і з підготовкою кромок (в, г). У більшості випадків такі з'єднання є малонавантаженими і використовуються для забезпечення щільності

09.11.23      Гр. № 3

Урок 120  Порядок зварювання монтажних стиків балок

Двотаврова балка складається з трьох довгих листових елементів (двох поясів і стінки). У високих балках ставляться ребра жорсткості для підвищення стійкості стиснутих елементів. Основними швами в балках є стикові шви поясів і стінки і кутові шви, що з'єднують пояси зі стінкою.

При виготовленні зварних балок в цехах доцільно спочатку зварити стики поясів і стінки, так як стикові шви є найбільш відповідальними, тому для зменшення залишкових напруг варити їх слід при відсутності кріплень в зварюються аркушах. При складанні пояса або стінки необхідно, щоб поздовжні осі стикуються листів лягли по одній прямій лінії, зміщення кромок з площини аркушів не виходило за межі допустимих відхилень і щоб зазор був витриманий згідно з кресленням
При зварюванні поясних швів двома автоматами «в кут» при горизонтальному положенні вертикальної стінки, продуктивність зварювальних робіт зростає, причому викривлення поздовжньої осі балки буде невелике, так як горизонтальний прогин, викликаний накладенням першої пари швів, буде майже ліквідовано зворотним прогином від зварювання другої пари. При зварюванні двома автоматами в кут при вертикальному положенні стінки залишковий прогин буде помітний по угнутості балки в сторону пояса, на якому виконувалася перша пара швів. Після зварювання поясних швів розмічають і виставляють поперечні ребра жорсткості і приварюють їх вручну або полуавтоматами. Приварення ребер слід вести від середини балки до її кінців, поперемінно з обох сторін 

Завдання з вибором
однієї правильної відповіді: з чотирьох варіантів потрібно обрати один
правильний. За виконання одного завдання можна отримати 0 або1 бал.

1. Балки - конструктивні елементи зварних конструкцій, що працюють на :
А  - поперечний стиск;
     Б  - стиск і розтяг;
     В  - поперечний згин;
     Г  - поздовжній згин.

2.  На скільки категорій поділяють зварні конструкції:
     А  - 3;
     Б  - 4;
     В  - 5;
     Г  - 6.

3. Балки відносяться до:
     А  - машинобудівельних конструкцій;
     Б  - будівельних конструкцій;
     В  - гратчастих конструкцій;
     Г  - нестандартного обладнання.

4. Вкажіть вид зварного шва який забезпечує якісне зварювання при виготовленні двотаврових балок:
     А  - нижній;
     Б  - горизонтальний;
     В  - вертикальний;
     Г  - « в човник».

5. Вкажіть розмір зазору між деталями при зварюванні будівельної конструкції з товщиною металу до
4мм (в мм):
     А  - без зазору;
     Б  - 0,5мм;
     В  - 1,0мм;
     Г  - 0,15мм.

6. При зварюванні монтажних стиків балок в першу чергу зварюють:
     А  - поясні шви;
     Б  - стикові шви на тоншому металі;
     В  - кутові шви;
     Г  - стикові шви на товщому металі

02.11.21      Гр. № 3

Урок 119 

Класифікація зварних конструкцій

Виняткова різноманітність зварних конструкцій утрудняє їх єдину кла- сифікацію. Їх можна класифікувати по методу отримання заготовок (листові, литозварні, ковано-зварні, штампозварювальні конструкції), за цільовим при- значенням (вагонні, суднові, авіаційні і так далі), залежно від товщини зва- рюваних елементів (тонкостінні і товстостінні) або по вживаних матеріалах ( сталеві, алюмінієві, титанові і так далі) При розгляді питань проектування і виготовлення зварних конструкцій доцільнішою є класифікація залежно від характерних особливостей їх роботи. В цьому випадку можна виділити наступні типи зварних елементів і конструкцій і дати їм відповідні визначення. 

 Балки - конструктивні елементи, що працюють в основному на поперечний вигин. Жорстко сполучені між собою балки утворюють рамні конструкції.

 Колонами називають елементи, що працює переважно на стискування або на стискування з подовжнім вигином.

 Гратчасті конструкції є системою сполучених у вузлах таким чином, що стрижні випробовують головним чином розтягування або стискування. До них відносяться ферми, щогли, арматурні сітки і каркаси. 

 Оболонкові конструкції, як правило, випробовують надмірний тиск - до них пред'являють вимогу герметичності з'єднань. До цього типу відносять різні ємкості, судини і трубопроводи.

 Корпусні транспортні конструкції піддаються завантаженням. До них пред'являють вимоги високою жест кістки при мінімальній масі. Основне конструкції даного типу - корпуси судів, вагонів, кузова автомобілів.

 Деталі машин і приладів працюють переважно при змінних, завантаженнях, що багато разів повторюються. Характерною для них є вимога точних розмірів, що забезпечується головним чином механічною обробкою заготовок готових деталей. Прикладами таких виробів є станини, вали, колеса.

                                                 ЗАВДАННЯ до уроку 119

1.      Резервуари для зберігання рідин є:
А) обслуговуючі конструкції; 
Б) листові конструкції; 
В) інші конструкції.
 

      2.  Трубопроводи промислових підприємств, призначені для транспортування сировини, матеріалів, необхідних для здійснення технологічних процесів, називаються:
А) магістральними;
Б) промисловими;
В) технологічними.
 

      3.Бункери, затвори, кожухи обладнання відносяться до: 
А) нестандартного обладнання;
Б) рамних конструкцій.
В) решітчастих конструкцій

 

      4.  До оболонкових конструкцій відносяться:
А) рами;
Б) ферми; 
В) резервуари;
 

       5. Конструкції і конструктивні елементи, що працюють в основному на поперечний вигин:\
А) балки
Б) ферми;
В) резервуари;
Г) решітки
 

       6.  Жорстко з'єднані між собою балки утворюють
 
 А) колони; 
Б) рами;
В) решітки;
Г) ферми.

 До уваги учнів групи № 5!

ТЕСТОВЕ ЗАВДАННЯ «Зварювальні трансформатори»

Завдання 1  (на послідовність)

 Укажіть конструктивні елементи зварювального трансформатора відповідно до позицій:

сердечник (магнітопровід) –
рукоятка регулювання струму –
корпус –
котушки вторинного обмотування –
клеми для зварювальних кабелів –
котушки первинного обмотування – 

Завдання 2  (з однією правильною відповіддю)

Укажіть призначення зварювального трансформатора:

а) для перетворення змінного струму однієї напруги в змінний струм іншої напруги тієї ж частоти та живлення зварювальної дуги;

б) для змінного струму в постійний та живлення зварювальної дуги;

в) для заміни змінного струму на постійний та живлення зварювальної дуги

      Завдання 3  (з однією правильною відповіддю)

Укажіть напругу на дузі при ручному зварюванні:

а) не має перевищувати 20-30 В;  б) 35-40 В;  в) 50-65 В.

       Завдання 4  (з однією правильною відповіддю)

Що означає літера Д в позначенні марки трансформатора ТД-401У2

а) двойний;  б) дотичний;  в) дуговий.

             Завдання 5  (з однією правильною відповіддю)

Укажіть, яке обмотування у трансформаторі є рухомим:

а) первинне;  б) вторинне;  в) металеве.

             Завдання 6  (з однією правильною відповіддю)

Укажіть, із скількох котушок складається обмотування у трансформаторі

а) з 1-го;  б) з 2-х;  в) з 3-х.

             Завдання 7  (з однією правильною відповіддю)

Укажіть трансформатори, які використовують при ручному дуговому зварюванні:

а) типу ТД, ТДП ТСП;

 б) ТДФ, ТДФЖ;

 в) СТШ, ТРМК.

  

До уваги учнів групи № 5!

Урок 16- Зварювальні трансформатори

Зварювальні трансформатори призначені для зниження напруги з 220 або 380 В до безпечної напруги, але достатньої для легкого запалювання та стійкого горіння електричної дуги (не більше 80 В) та для регулювання зварювального струму залежно від діаметра електродного дроту та товщини зварюваного металу.

Принцип дії трансформатора ґрунтується на явищі електромагнітної індукції. Він складається з корпусу, в середині якого розміщений магнітопровід 1 (осердя), зібраний з тонких (0,5 мм) лакованих пластин електротехнічної сталі (рис. 2.1) і на якому розміщені первинна 3 та вторинна 2 обмотки. Для підвищення коефіцієнта трансформації в трансформаторах ТСК використовують батарею конденсаторів 4, яку вмикають паралельно до первинної обмотки.

Котушки первинної обмотки вмикають у мережу змінного струму, а від котушок вторинної обмотки зварювальний струм подається на електрод і виріб. У момент підключення первинної обмотки до електромережі (вторинна обмотка розімкнена) встановлюється режим холостого (неробочого) ходу трансформатора. Напруга вторинної обмотки при холостому ході максимальна; її називають напругою холостого ходу. Відношення напруги первинної обмотки до напруги вторинної при холостому ході називають коефіцієнтом трансформації. Він дорівнює відношенню кількості витків первинної обмотки до кількості витків вторинної. Таким чином у трансформаторах знижується напруга з 220 В або 380 до 60-90 В і їх називають знижувальними. Коли під час запалювання дуги коло вторинної обмотки замикається, то встановлюється режим навантаження.

Зварювальний струм регулюють зміною напруги холостого ходу й опором трансформатора.

Плавне регулювання струму можна забезпечити пересуванням рухомих обмострум за допомогою гвинтового механізму 5 (рис. 2.1.) і рукоятки 6, збільшуючи або зменшуючи відстань між первинною або вторинною обмотками. При збільшенні відстані магнітний зв'язок між обмотками зменшується (збільшується індуктивний опір) і, відповідно, зменшується зварювальний струм, а при зменшенні відстані між обмотками — зварювальний струм збільшується. Регулювання струму можна здійснювати за допомогою введення магнітного шунта між обмотками, що збільшить магнітний потік розсіювання і струм зменшиться. Змінюючи розташування шунта забезпечують плавне регулювання зварювального струму. Використовують також і нерухомий магнітний шунт, який підмагнічується обмоткою керування постійного струму. Якщо в цій обмотці струм збільшити, то магнітний опір шунта зросте, магнітний потік розсіювання зменшиться, а зварювальний струм збільшиться.

Змінюючи способи з'єднання обмострум, можна змінювати опір трансформатора ступінчасто. При послідовному з'єднанні первинних і вторинних обмострум опір трансформатора збільшується, а при паралельному з'єднанні первинних і вторинних обмострум загальний опір трансформатора зменшується. Коли використовується одна первинна і одна вторинна обмотки, то опір трансформатора стає рівним індуктивному опору. Таким чином, при зміні з'єднань обмострум, отримують три ступені регулювання, або чотирикратну зміну струму.

Для ручного дугового зварювання використовують трансформатори типу ТД, ТДП, ТСП із рухомими котушками; СТШ, ТДМ — із рухомими магнітними шунтами, а також ТСМ — із намоткою кабеля безпосередньо на кожух трансформатора для регулювання струму. Трансформатори деяких типів оснащують пристроями для зниження напруги холостого ходу із збудником-стабілізатором ВСД і конденсаторами для підвищення коефіцієнта потужності.

Для механізованого зварювання використовують трансформатори типу ТДФ, ТДФЖ із тиристорним регулюванням.

Урок 15. Основні параметри джерел живлення

При виборі джерела живлення керуються їх основними парметрами:

• номінальний зварювальний струм - це головний параметр; джерела живлення для ручного дугового зварювання розраховані на струм від 125 до 500 А;
• номінальна робоча напруга, що відповідає певному значенню зварювального струму. Однопостові джерела зі спадаючою характеристикою для ручного дугового зварювання мають номінальну робочу напругу від 25 до 40 В;
• напруга холостого ходу - це напруга на затискачах джерела живлення при неробочому стані (трансформатор ввімкнений у мережу, але зварювання не виконується); у джерелах живлення для ручного дугового зварювання вона має значення від 60 до 80 В;
• зовнішня вольт-амперна характеристика - це залежність між напругою на вхідних клемах джерела і силою зварювального струму. При ручному зварюванні покритими електродами і неплавикими в середовищі аргону сила струму відносно невелика, а діаметр електрода значний. Ці умови відповідають крутопадаючій характеристиці (а). 
• режими роботи джерела живлення: із повторно – короткочасним режимом роботи без відключення джерела від мережі під час перерв у горінні дуги, з переміжним режимом роботи із відключенням від мережі та тривалим;
• межі регулювання зварювального струму;
• коефіцієнт потужності;
• коефіцієнт корисної дії
• 
  

 До уваги учнів групи № 3!

Урок 116 Дугове наплавлення

1. Наплавленням називається______________
2. На відміну від зварювання при наплавленні __________
3. Найважливішим при наплавленні є ________________
4. Ручне дугове наплавлення застосовують_____________
5. Ручне дугове наплавлення виконують_______________
6. Вугільним (графітовим) електродом наплавляють_____________
7. Застосування наплавлення: _____________________
8. Технікв наплавлення передбачає накладання _____________
9. Плоскі поверхні наплавляють ____________________
10. Наплавлення тіл обертання _____________________
11. Наплавлення за гвинтовою _____________________

18.10.2023   Для учнів групи № 5

Урок 14. Класифікація джерел живлення та вимоги до них

В залежності від технічних та технологічних характеристик, галузі застосування та ряду інших ознак зварювальні джерела живлення класифікують наступним чином:

1) за родом струму – на джерела постійного та змінного струму;

2) за типами: трансформатори (Т), випрямлячі (В), перетворювачі (П), генератори (Г), агрегати (А), установки (У).

3) за видом зварювання: для дугового (Д), для плазмового (П);

4) за способом зварювання: для ручного, під флюсом (Ф), у захисних газах (Г), універсальні (У), в інертних газах (И), без захисту дуги (О),

5) за кількістю постів, що обслуговуються – на одно– та багатопостові джерела;

6) за формою зовнішніх характеристик – на джерела із спадаючою, зростаючою, жорсткою та універсальною характеристиками;

6) за режимом роботи – на джерела із повторно – короткочасним режимом роботи без відключення джерела від мережі під час перерв у горінні дуги, та з повторно – короткочасним режимом роботи із відключенням від мережі;

7) за застосуванням – на загально промислові та спеціалізовані. До загально промислових відносять джерела для ручного дугового зварювання та механізованого зварювання під флюсом та у СО2. Ці джерела призначені для зварювання низьковуглецевих та низьколегованих сталей помітної товщини (більше 1 мм) і мають відносно просту конструкцію та електричну схему.

До спеціалізованих відносять джерела, призначені для зварювання легких металів та сплавів, високолегованих сталей, тонких та особливо тонких металів. Ці джерела за електричною схемою та конструкцією значно складніше загально промислових.

8) за номінальним струмом: на 125 А, 160, 250, 310, 400, 500, - для ручного зварювання

630, 1000, 1250, 1600, 2400, 3150, 5000 А - механізованого та автоматичного;

9) за категорією розміщення: для роботи на відкритому повітрі (1), для приміщень, де коливання вологості й температури мало відрізняються від відкритого повітря (2), для закритих приміщень (3), для приміщень із штучним кліматом (4), для приміщень з великою вологістю (5)

Єдина система позначень зварювальних джерел живлення

Зварювальне обладнання, що випускається вітчизняною промисловістю має єдину систему позначень, що описується структурою, наведеною на рис. 2.2. 

Літерні та цифрові позначення в наведеній структурі розшифровують наступним чином: А – найменування виробу (А – агрегат, Т – трансформатор, В – випрямляч, П – перетворювач, Г – генератор, И – джерело живлення); Б – вид зварювання (Д – дугове, П - плазмове); В – спосіб зварювання (О – відкритою дугою, Ф – під флюсом, Г – в захисних газах). Відсутність букви означає ручне дугове зварювання. Додатково можуть застосовуватись букви: М – для багатопостового зварювання, И – імпульсного зварювання, Р – джерело для різання, У – універсальне джерело, Б – для зварювальних агрегатів із бензиновим двигуном, Д – із дизельним двигуном; ХХ – номінальний струм у сотнях ампер; 00 – реєстраційний номер розробки (від 01 до 99); Г – кліматичне виконання (У – для помірного клімату, Т – тропічного, ХЛ – холодного клімату); 0 – цифрове позначення категорії приміщення, для якого призначене обладнання (1 – відкрите повітря, 2 – палатки, криті причепи та кузови автомобілів, 3 – приміщення із природною вентиляцією без опалення, 4 – приміщення із примусовою вентиляцією та опаленням, 5 – приміщення із підвищеною вологістю). Приклади позначень: 1. ТД – 301У2 – трансформатор зварювальний однопостовий для ручного дугового зварювання із номінальним струмом 300А, реєстраційний номер розробки 01, кліматичне виконання У, категорія розміщення 2. 2. ВДМ – 1001У3 – випрямляч багатопостовий для ручного дугового зварювання із номінальним струмом 1000А, реєстраційний номер розробки 01, кліматичне виконання У, категорія розміщення 3

.Вимоги до джерел живлення зварювальної дуги:

1. Напруга холостого ходу повинна бути достатньою для легкого збудження дуги і у той же час не повинна перевищувати норми техніки безпеки. Для однопос - тових зварювальних генераторів напруга холостого ходу не повинна бути більша за 80 В, а для багатопостових - не більша за 60 В. Для зварювальних трансформаторів встановлена найбільша допустима напруга 70 В при зварювальній силі струму, що перевищує 200 А і 100 В при зварювальній силі струму меншій 100 А.

2. Напруга горіння дуги (робоча напруга) повинна швидко встановлюва­тися і змінюватися залежно від довжини дуги, забезпечуючи стійке горіння зва­рювальної дуги. Із збільшенням довжини дуги напруга повинна швидко зроста­ти, а із зменшенням - швидко падати. Час відновлення робочої напруги від 0 до 30 В після кожного короткого замикання (при краплинному переносі металу від електрода до деталі, що зварюється) повинний бути меншим за 0,05 с.

3. Значення сили струму короткого замикання не повинне перевищувати зварювальне значення сили струму більш ніж на 40...50%. При цьому джерело струму повинне витримувати тривалі короткі замикання зварювального кола. Виконання цієї умови необхідне для запобігання перегріву і пошкодження об­моток джерела струму.

4. Потужність джерела струму повинна бути достатньою для виконання зварювальних робіт.

Крім того, необхідні пристрої, що дозволяють регулювати значення зва­рювальної сили струму в необхідних межах. Зварювальне встаткування пови­нне відповідати вимогам державних стандартів.

ЗАВДАННЯ:

1 Скласти конспект!

2 Розшифрувати умовне позначення джерела живлення дуги:
ВДУ-506У3

Урок 13 Будова та загальні вимоги  до устаткувння зварювального поста

Зварювальний пост – це робоче місце зварювальника, яке має усе необхідне обладнання для проведення зварювання металевих виробів. Пост для зварювальних робіт має зварювальний апарат або агрегат, кабель для зварювання, пальник або тримач електродів (в залежності від способів зварювання), усі необхідні інструменти і пристосування, і обов'язково комплект засобів захисту для самого зварювальника.Існує два типи зварювальних постів : стаціонарні і пересувні. Стаціонарні пости розташовуються в цеху і призначені для роботи з деталями невеликого розміру, оскільки робоча поверхня зварювальних столів частенько обмежена. Пересувні пости можуть бути як усередині цеху, так і на вулиці. Це можуть бути невеликі каркаси на колесах, в які вбудовано устаткування, або ж спеціальний візок.

Стаціонарний пост

Нижче показана схема зварювального поста стаціонарного типу. У більшості випадків стаціонарний пост розташовується в окремій кабіні без даху, але з ширмами, що закриваються. Площа такої кабіни має бути не менше3 м².

Стаціонарний зварювальний пост має бути виготовлений з негорючих матеріалів, тому ширми роблять з полімерів, а каркаси-з металу. Висота самою кабіна має бути не менше2 метрів. Внутрішні стінки кабіни покриваються вогнетривким складом, що не підтримує горіння.

На кожному стаціонарному посту є не лише устаткування, але і зварювальний стіл. Його розміри обумовлюються характером робіт. Якщо зварювання робиться в сидячому положенні, то висота столу має бути близько60-70 см Якщо в стоячому-від85 і вище. Розмір робочої поверхні має бути не менше100х100 см Окрема вимога-це хороша вентиляція для зварювального поста. Місцева вентиляція при зварюванню може бути як природною, так і примусовою. Примусова вентиляція найприйнятніша. Також потрібний місцевий відсмоктування від зварювального поста, щоб оперативно забирати металеву стружку, пил від шліфовки і ін.

Зварювальний пост може бути пересувним або переносним.  Частенько пересувний зварювальний пост можна організувати з меншими зусиллями, оскільки для нього не потрібно дотримання багатьох правил. Не треба організовувати вентиляцію, дотримуватися розміру робочої зони і так далі. Як правило, пересувні пости використовують при зварюванні великих виробів безпосередньо на виробничих ділянках.

Все обладнання, до якого підводиться електричний струм, або яке може опинитися під напругою, повинно бути заземлене. На зварювальному посту обов"язково заземлюють:

• корпус джерела живлення:
• зварювльний стіл;
• 
  
• ЗАВДАННЯ:

• 
  

  Дати відповіді на запитання:

  
  

• 1. Що називають зварювальним постом?

  2. В чому різниця між стаціонарним і пересувним постами?

  3. Чим повинен бути укомплектований зварювальний пост?

  4. Які вимоги ставляться до зварювального поста?

  5. Які інструменти повинен мати зварник на посту?

  6.Для чого служить заземлення?

  7.Що неохідно заземлювати на зварювальному посту? 

• 
  

11.10.2023   Для учнів групи № 5

ТЕМАТИЧНА АТЕСТАЦІЯ

З теми №1 «Основи теорії зварювання».

Завдання 1.Технічний диктант «Закінчи вираз».

1.      Зварювання – це процес одержання . . .    .

2.      Загальний об'єм розплавленого основного і присаджувального металів називають . . .  .

3.      Зона сплавлення – це межа між . . .  .

4.      Відстань між кінцем електроду і виробом називають . . .  .

5.      Торцеві поверхні деталі, що підлягають зварюванню, називають . . .  .

6.      Корінь шва – це . . .  .

Завдання 2.Мікрофон «Чи вірні мої твердження?».

1.      Якщо міжатомний зв'язок утворився внаслідок розплавлення та перемішування основного та присаджувального металів, то такий вид зварювання називається зварювання тиском.

2.      Термомеханічний клас об'єднує ті види зварювання, які виконуються тільки тиском.

3.      Зварювальна дуга – це відстань між  кінцем електроду і виробом, яка супроводжується світловим, звуковим та тепловим ефектом.

4.      Покритий електрод в процесі дугового зварювання виконує такі функції: проводить електричний струм; заповнює зазор між кромками; захищає зварювальну ванну від шкідливої дії атмосфери.

5.      Якщо основний зіваю вальний кабель під'єднують до клеми «-», а зворотній – до «+», то це пряма полярність.

6.      Процес утворення зерен з розплавленого металу при його переході з рідкого стану в твердий називають кристалізацією.

 

Завдання 3.Тест «Зварювальна дуга».

1.      Зварювальна дуга – це:

а) відстань між електродом і виробом;  б) розряд між електродом і виробом;

в) коротке замикання між електродом і виробом.

2.      Процес іонізації – це:

а) виліт електронів з розжареного катоду;  б) утворення нейтральних атомів із заряджених частинок – іонів і електронів;   в) утворення заряджених частинок – іонів і електронів – із нейтральних атомів.

3.      Дуга легше запалюється і горить стабільніше на:

а) постійному струмові;  б) змінному струмові;  в) без різниці.

4.      Повна теплова потужність дуги – це:

а) кількість теплоти, що вводиться безпосередньо у виріб;  б) кількість теплоти, що витрачається на запалювання дуги, підтримання її стійкого горіння та на формування шва;

в) кількість теплоти, що йде на формування шва.

5.      Тонкі листи рекомендують зварювати:

а) дрібно крапельним перенесенням електродного металу;  б) крупно крапельним;

в) перенесенням з коротким замиканням.

6.      Послабити магнітне дуття можливо таким способом:

а) виконувати зварювання довгою дугою;  б) замінити змінний струм на постійний;

                      в) приєднати зворотній кабель поряд з місцем зварювання. 

Завдання 4. Тест «Фізико – металургійні процеси при зварюванні».

1.      Процеси взаємодії газів з розплавленим металом називають:

а) технологічними;  б) металургійними;  в) механічними.

2.      Покращення механічних властивостей металу шва досягається відновним процесом, який називається:

а) розкисленням;  б) окисленням; в) легуванням.

3.      Фізичний спосіб боротьби з шкідливими гами заключається:

а) у введені в розплавлений метал хімічних елементів, що видаляють шкідливі гази у вигляді хімічних сполук;  б) у захисті розплавленого металу від шкідливої дії повітря;

в) у легуванні металу шва.

4.      Вибрати з переліку шкідливі домішки металу шва:

а) кисень;  б) кальцій; в) сірка; г) фосфор;  д) магній;  є) азот

5.      Великий вміст сірки в металі шва викликає:

а) холодноламкість;  б) гартування; в) червоноламкість.

6.      Процес видалення шкідливих домішок з металу шва називають:

а) рафінуванням;  б) легуванням; в) окисленням.

 

Завдання 5. Тест «Будова зварного з'єднання».

1.      Ділянка зварного з’єднання, в якій зосереджені хімічна неоднорідність та дифузійні процеси називається:

а) металом шва;  б) зоною сплавлення;  в) зоною термічного впливу (ЗТВ).

2.      Ділянка ЗТВ, яка має змішану структуру, називається ділянкою:

а) перегріву ;  б) рекристалізації; в) неповної перекристалізації.

3.      Ділянка повної перекристалізації має:

а) дрібнозернисту структуру;  б) крупнозернисту; в) змішану.

4.      Найкращі механічні властивості має ділянка:

а) повної перекристалізації;  б) неповної перекристалізації; в) перегріву.

5.      Процес утворення зерен з розплавленого металу при його переході з рідкого стану в твердий називають:

а) деформацією;  б) рекристалізацією; в) кристалізацією.

6.      Зона термічного впливу зварного з’єднання - це:

а) метал, який зосереджений на межі між зварним швом і основним металом;  б) основний метал, який розплавився і перейшов у зварний шов; в) основний метал, який не розплавився, але від нагрівання змінив свою структуру.

05.10.2023   Для учнів групи № 3

Урок 115 Сутність, призначення, види та особливості процесу наплавлення

Наплавленням називається процес нанесення шару розплавленого металу або сплаву на поверхню виробу. Наплавлення використовують для відновлення спрацьованих деталей та отримання виробів із заданими властивостями поверхні: стійкістю проти спрацювання, жароміцністю, жаро й кислотостійкістю, анти фракційністю та ін. Використання наплавлення знижує витрати дорогих і дефіцитних легованих сталей, спеціальних сплавів, підвищує надійність і терміни роботи машин (механізмів). Наплавлення проводять при відновленні зношених і при виготовленні нових деталей машин і механізмів. Найчастіше наплавлення застосовується при ремонтних роботах. Відновленню підлягають корпусні деталі різних двигунів внутрішнього згоряння, розподільні та колінчасті вали, клапани, шківи, маховики, маточини коліс тощо. Використовується ручне дугове наплавлення плавкими й неплавкими електродами; автоматичне та напівавтоматичне наплавлення під флюсом і в захисних газах; плазмове, вібро дугове, електрошлакове, індукційне, імпульснодугове й газове наплавлення. Найчастіше наплавлення виконують електричною зварювальною дугою. На відміну від зварювання при наплавленні приймає участь невелика кількість основного металу, яка проплавляється на малу глибину. Тому внутрішні напруги та деформації й схильність виробу до утворення тріщин незначні. Задані властивості наплавленого шару одержують введенням до його складу легуючих елементів. Легування виконують за рахунок взаємодії металу та шлаку, поглинанням елементів із навколишнього газового середовища, введенням у зварну ванну металевих добавок. Найважливішим при наплавленні є одержання однорідного хімічного складу наплавленого металу та заданих властивостей виробу. Механізоване наплавлення відрізняється від ручного безперервністю процесу завдяки використанню електродного дроту або стрічки і спеціальних пристроїв для подачі електродного матеріалу та механізмів для пересування джерела теплоти або на плавильного виробу.

04.10.2023   Для учнів групи № 5

Урок 9

Тест «Будова зварного з'єднання».

1.      Ділянка зварного з’єднання, в якій зосереджені хімічна неоднорідність та дифузійні процеси називається:

а) металом шва;  б) зоною сплавлення;  в) зоною термічного впливу (ЗТВ).

2.      Ділянка ЗТВ, яка має змішану структуру, називається ділянкою:

а) перегріву ;  б) рекристалізації; в) неповної перекристалізації.

3.      Ділянка повної перекристалізації має:

а) дрібнозернисту структуру;  б) крупнозернисту; в) змішану.

4.      Найкращі механічні властивості має ділянка:

а) повної перекристалізації;  б) неповної перекристалізації; в) перегріву.

5.      Процес утворення зерен з розплавленого металу при його переході з рідкого стану в твердий називають:

а) деформацією;  б) рекристалізацією; в) кристалізацією.

6.      Зона термічного впливу зварного з’єднання - це:

а) метал, який зосереджений на межі між зварним швом і основним металом;  б) основний метал, який розплавився і перейшов у зварний шов; в) основний метал, який не розплавився, але від нагрівання змінив свою структуру.

12.09.2023   Для учнів групи № 5

Зварний шов утворюється в результаті кристалізації металу зварювальної ванни. При зварюванні без додаткового металу розплавляється тільки основний метал. Метал, призначений для введення в зварювальну ванну на додаток до розплавленого основного металу, називається присадним металом.

Розплавлені основний і присадний метали, зливаючись, утворюють загальну зварювальну ванну. Кордонами зварювальної ванни служать оплавлені ділянки основного металу і раніше утворився шва.

Електродний метал при дугового зварювання плавиться за рахунок тепла, що виділяється на кінці електрода в приелектродному області дуги, тепла, що потрапляє з стовпа дуги, нагріву вильоту електрода при проходженні зварювального струму від струмопроводу і до дуги. Чим більше виліт електрода, тим більше його опір, і тим більше виділяється тепла.

Кінець електрода нагрівається до температур 2300-2500 ° С, що і забезпечує його плавлення. На кінці електрода утворюються краплі розплавленого металу, які переносяться через дуговое простір в зварювальну ванну.

Краплі формуються на кінці електрода і переносяться під впливом сил поверхневого натягу, тяжкості, тиску газів, що утворюються всередині розплавленого металу, тиску газового потоку, електростатичних і електродинамічних сил, реактивного тиску парів металу.

Існують 3 типи перенесення електродного металу:

- крупнокрапельне (характерний для ручного дугового зварювання покритим електродом);

- дрібнокрапельне або струменеве (спостерігається при зварюванні під флюсом і в захисних газах - аргоні);

- з коротким замиканням ( вуглекислому газі).

Схеми розплавлення і перенесення електродного металу:
а - короткими замиканнями, б - крапельний, в - струменевий

06.09.2023   Для учнів групи № 5

Зварювальна дуга - це стійкий потужний розряд, який виникає в газовому проміжку між електродом і виробом, і супроводжується світловим, звуковим та тепловим ефектами.

Дати відповіді на питання:

1. Що називають зварювальною дугою?

2. На які види ділиться дуга залежно від струму?

3. З яких частин сскладається вільна дуга?

4. Якими способами  виконують запалювання дуги?

5. Чому дорівнює напруга в момент дотику елктроду до виробу?

6. Що таке електронна емісія?

7. Що називають довжиною дуги?

8. Чому дорівнює напруга в зварювльному ланцюзі?

9. Чому можк виникнути "примерзання" електроду?

05.09.2023   Для учнів групи № 5

Дати відповіді на питання:

1. Що називається процесом зварювання?

2. Які  види дугового зварювання?

3. В чому полягає сутність ММА процесу?

4. На які класи поділяють зварювання?

5.За якою ознакою розділили процеси зварювання на класи?   

08.12.22  Гр 1

Повітряно-дугове різання широко використовують для поверхневого різання більшості чорних і кольорових металів, вирізання дефектних ділянок зварних швів, зрізання заклепок, пробивання отворів, відрізання прибутків сталевого литва, виплавки ливарних пороків тощо. Цим способом можна різати різні метали (нержавіючі стали, чавун, латунь і сплави, що важко окислюються) товщиною до 20-25 мм.
  Повітряно-дугове різання поділяють на поверхневе стругання і розділове різання.

Стругання є різновидом теплового різання металів. Воно застосовується при обробленні кореня зварного шва для подальшого підварювання, для виправлення дефектних ділянок зварних швів і пороків у виливках, для видалення приварних тимчасових складальних пристосувань і т. п.

Існує кілька способів стругання, з яких найбільш поширеними є газове і повітряно-дугове.
  Процес повітряно-дугового стругання заснований на розплавленні металу електричною дугою, що горить між вугільним електродом і оброблюваною деталлю. Розплавлений метал видаляється з утвореної канавки струменем стисненого повітря, що спрямовується паралельно електроду.
  Режими повітряно-дугового стругання встановлюють залежно від розмірів канавки і діаметра електрода. Для забезпечення стійкого процесу стругання необхідно підтримувати постійними довжину дуги і кут нахилу електрода. Для збільшення глибини канавки кут нахилу електрода збільшують, а для зменшення – зменшують з одночасним збільшенням швидкості стругання. В останні роки усе частіше використовують повітряно-дугове стругання з пластинчастими електродами. Це дозволяє підвищити ефективність і якість видалення тимчасових складальних пристосувань, прихваток і т. п.

Повітряно-дугове розділове різання і стругання має низку переваг перед іншими способами вогневої обробки металів, оскільки більш просте, дешевше і більш продуктивне.

08.12.22

Шановні учні гр. № 3!

 Закічуємо вивчення теми "Обладнання поста для дугового зварювання", предмет ТОДЗП                                              

 Урок 30  Контрольна робота .

1. Що називається зварювальним постом?
2. Що необхідно заземляти на зварювальному посту?
3.Як класифікують джерела живлення за родом струму? Привести приклади.
4. Що петворює зварювальний трансформатор?
5. Як регулюють струм у трансформаторі типу ТД?
6. Назвати типові вузли зварювальноо трансформатора.
7. Яке призначення зварювального випрямляча?
8. Назвати типові вузли зварювального випрямляча.
9.Яка обмотка рухома у зварювальго випрямляча?
10. З яких двох основних частин  складається зварювальний перетворювач?
11. Чим відрізняться зварювальний агрегат від перетворювача?
13. В чому особливості інверторних джерел живлення?
13. Що представляє собою баластний реостат?
14. Для чого призначений осцилятор?
15. Яке призначення баластного реостата?
16. Що є основним інструментом електрозварника?
17 Для чого служить електродототримач?
18. Чому дорівнюю час на зміну електроду?
19. В залежності від чого обирають переріз зварювального кабелю?
20. Яким повинно бути співідношення перерізів основног і зворотного кабелів?
21. Який допустимий спад напруги в зварювальних кабелях?
22. Як обирають номер світлофільтра?
23. Назвати типові вузли напівавтомату для зварювання.
24. Яке призначення газоелектричного клапана?
25.  Які операції механізовані в зварювальних автоматах?

24.11.22  Гр 1

Урок 20

Різання покритими електродами"

Повітряно - дугове та киснево - дугове різання

При повітряно-дугового ой різанні метал розплавляється теплом електричної дуги, а потім видувається стисненим повітрям із зони різу. При цьому невелика частина металу згорає в кисні, що міститься в повітрі. Цей спосіб застосовують для видалення дефектних місць під заварку і розділової різання листів з нержавіючої сталі товщиною до 20 мм. Різання проводять на постійному струмі вугільним (графітовим) електродом за допомогою спеціальних різаків зазвичай з бічною подачею стисненого повітря під тиском 04-05 МПа.

Киснево-дугове різання полягає в тому, що розрізається метал розігрівається за допомогою електричної дуги, а потім спалюється струменем кисню, що подається до місця різу паралельно електроду. Оксиди, одержувані при згорянні металу, видуваються з місця різу цієї ж струменем кисню. Застосовують вугільні і графітові електроди, а також спеціальні плавляться трубчасті електроди з подачею кисню через внутрішній отвір. Спосіб використовується обмежено.

Різка плазмовим струменем заснована на розплавлення металу в місці різу і його видування потоком плазми. Плазмовий струмінь використовують для різання металу товщиною від часток до десятків міліметрів. Для різання металу малої товщини використовують плазмову струмінь побічної дії. При підвищеній товщині металу кращі результати досягаються при плазмовому струмені прямої дії. Завдяки високій температурі і великий кінетичної енергії плазмового струменя різанні піддаються практично всі метали

10.11.22 гр №1

Урок 15-16 Зварювання труб великого діаметру

Ручне дугове зварювання труб виробляють, як правило, в 2-3 шари, незважаючи на те, що сполучаються кромки мають невелику товщину. Завдяки багатошаровому зварюванні, набагато легше проварити корінь шва. Крім того, цей прийом сприяє підвищенню щільності зварного з'єднання.

Техніка ручного зварювання труб з поворотом стику

Вручну поворотні стики труб зварюють наступним чином. Перший шар виконують таким чином, щоб отримати якісне проплавление кореня шва. Процес зварювання рекомендується виконувати в такий спосіб, див. Малюнок нижче.

Спочатку виконую перший шар шва від точки 1 до точки 2, а також від точки 4 до точки 3. Подібним чином виконують зварювання всіх стиків трубопроводу, якщо їх декілька на одному трубопроводі. Потім трубу перевертають на 90 ° і зварюють ділянки у напрямку від точки 4 до 1 і від точки 3 до точки 2.

Щоб запобігти таким дефекти в зварному шві, як пропали. рекомендується зварювання першого шару виконувати електродом з діаметром 4 мм при силі зварювального струму 120-140А. Для ручного дугового зварювання поворотних трубопроводів добре підходять такі електроди, як УОНИ-13/45, УОНИ-13/55, СМ-11, ВСЦ-1. Другий і третій шари виконують електродами діаметром 5-6мм, при цьому, силу зварювального струму збільшують до 200-250А. Зварювання наступних шарів ведуть в одному напрямку, з поступовим поворачиванием з'єднується стику.

Техніка ручного зварювання труб без повороту стику

У разі ручного зварювання неповоротних трубних стиків послідовність виконання шарів показана на малюнку нижче.

Перший шар (шви 1, 2, 3) виконують зверху вниз, а другий і третій шари (шви 4, 5, 6 і 7, 8, 9) або від низу до верху, або зверху вниз (схема а) на малюнку). Можливо виконання другого і третього шару в послідовності, зазначеного на схемі б) малюнка. У разі ручного зварювання неповоротних труб великого діаметра, більш 700мм, рекомендується зварювання вести в послідовності, зазначеної на схемі в) малюнка

У разі, якщо виникають труднощі при зварюванні неповоротних стиків, наприклад, стик знаходиться у важкодоступному місці, то можна застосувати комбінований метод (див. Рисунок ліворуч) зварювання стику зі вставкою (поз. 2 на малюнку).

При цьому, нижню частину зварного шва виконують з внутрішньої сторони труби через отвір (поз. 1 на малюнку), а після цього в отвір вваривают вставку (поз.2 на малюнку), виконуючи зварювання верхній частині шва із зовнішнього боку стику.

13.10.22  для учнів гр. 3

 

08.0922 Для учнів гр. № 1

Завдання до уроку 2

1. Записати формулу визначення еквівалентного вмісту вуглецю.
2. Скласти таблицю класифікації сталі за зварюваністю.
3. Визначити еквівалентний вміст вуглецю в сталі марки 36Х18Н25С2 та групу зварюваності.

Завдання до уроку  1

1. Заповнити робочий зошит

Вертикальні шви виконують . .  . . . . . .     . . . . .  та  . .  . . . . . .      . . . . .

При їх виконанні зварювальний струм . . . . . . . . . .  на . . . . . . . % порівняно з нижнім положенням, а діаметр електроду не повинен перевищувати . . . . мм.

Щоб метал не витікав з ванни, необхідно дугу тримати . . . . . . . . . . . . .   .

При зварюванні знизу вверх дугу збуджують в . . . . . . . . .  . . . . . . . . . . .  шва.

Електрод спочатку тримають . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . , а потім відводять . . . . . .

на кут . . . . . . . .  Це запобігає  . . . . . . . . . . . . . .рідкого металу вниз.

Горизонтальні шви виконувати . . . . . . . . . . . . . . . .  ніж вертикальні. На верхньому листі можливі  . . . . . . . . . . ., а на нижньому - . . . . . . . . . . . .  .

Зварювальний струм . . . . . . . . . .  на . . . . . . . % порівняно з нижнім положенням, а діаметр електроду не повинен перевищувати . . . . мм.

 Щоб запобігти скапуванню рідкого металу, застосовують такі технологічні прийоми:

1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 
2. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  . . . . .  

01.09 22 р.   Для учнів гр. № 1

Розпочинємо вивчення нової теми №  8   

Техніка і технологія зварювання 

ур 1 Виконання вертикальних та горизонтальних швів

ур 2 Зварюваність сталі

ур 3 Зварювання вуглецевої конструкційної сталі

ур 4  Властивості та зварюваність чавуну

ур 5 Холодне зварювання чавуну

ур 6 Гаряче зварювання чавуну

ур 1 Виконання вертикальних та горизонтальних швів

Вертикальні шви зварюються знизу вверх і зверху вниз. При цьому основний і електродний метали
скапують униз. Тому при вертикальному зварюванні зварювальний струм зменшують на 10-15% порівняно із
зварюванням у нижньому положенні, а діаметр електрода не повинен перевищувати 4-5 мм. Щоб метал не
витікав з ванни, слід підтримувати дуже коротку дугу, при якій відстань між краплями
електродного і основного металу настільки мала, що між ними виникає взаємне
притягування.

При зварюванні знизу вверх (рис. 7.16 а) дуга збуджується в найнижчій точці шва і
після утворення зварної ванни електрод, спочатку встановлений
горизонатально (положення 1),відводиться догори (положення 2) на кут 45-50°. При
цьому нижня частина зварної ванни починає кристалізуватися і утворюється поличка, на
якій утримуються краплі металу. Щоб запобігти витіканню металу з ванни необхідно
здійснювати поперечні коливальні рухи електродом із відводом його вверх і почергово в різні сторони. Це
забезпечує швидку кристалізацію рідкого металу
.Горизонтальні шви (на вертикальній площині) зварювати складніше вертикальних (рис. 7.17).Рис.7.17. Зварювання горизонтальних швів:
а - стикове з`єднання із скосом однієї
кромки; 1 і2 - послідовність руху
електродів; б - з`єднання внапуск; в - стикове
з`єднання із скосом двох кромок; 1-4 -
порядок накладання

16.05.22   Ур 86 Магнітні методи контролю

Магнітні методи можна використовувати тільки при контролі деталей з феромагнітних матеріалів для виявлення місць порушення цілісності матеріалу деталі, розташованих на поверхні і в підповерхневих шарах, а в окремих випадках - і всередині деталі, т. Е. Тріщин (втомних, шліфувальних, гартівних, зварювальних, кувальних, штампувальних), волосовин, заходів, розшарувань (непаралельних поверхні), флокенов, надривів, непроварів в зварних з'єднаннях, неметалевих включень. Можна використовувати ці методи для виявлення феритних включень в деталях з аустенітних сплавів.

Магнітні методи контролю розвивають в двох напрямках: з використанням в якості індикаторів феромагнітних порошків або електромагнітних і електронних систем. Розглянемо магнітопорошковий, магнітоферрозондовий і магнітографіческіе методи

http://obrobka.pp.ua/2064-magntn-metodi-kontrolyu.html

11.05.22

Ур 85 Контроль вакуумуванням та гасом

http://obrobka.pp.ua/1527-kontrol-yakost-zvarnih-shvv-zyednan.html

Щільність з'єднання визначають також вакуумним і гасових метода Вакуумний метод полягає в наступному. Перевіряється ділянку зварного з'єднання змочують мильним розчином і на нього встановлюють вакуум-камеру. Верх камери зроблений з плексигласу, а по контуру нижньої частини прикріплена прокладка з м'якої гуми. За допомогою вакуум-насоса в камері створюється розрідження, внаслідок чого вона щільно по контуру гумової прокладки притискається атмосферним тиском до виробу. Завдяки створеній різниці тисків по обидві сторони ділянки зварного з'єднання атмосферне повітря проникає через нещільності шва в вакуум-камеру, при цьому з'являються мильні бульбашки, видимі через прозору частину камери. Місця нещільності відзначають крейдою на металі поруч з камерою. Виявлені дефекти усувають, після чого ці місця повторно випробовують

 Випробування гасом полягає в наступному. Сторону зварного з'єднання, добре доступну для огляду, фарбують водною суспензією крейди або каоліну. Після висихання суспензії протилежну сторону з'єднання 2 3 рази ретельно змочують гасом. Якщо в з'єднанні є нещільності, то на пофарбованої крейдою поверхні з'являються темні або жовтуваті жирні плями гасу. Тривалість випробування від 15 хв до декількох годин в залежності від товщини шва.

27.04.22.

 Розпочинаємо вивчення матеріалу з теми № 6 " Технологія дугового та плазмового різання металів" з предмету

 "ТОДЗП" 

Урок 80 "Повітряно - дугове та киснево - дугове різання" 

13.04.22

73: Техніка зварювання порошковим та самозахисним дротом.

Техніка зварювання. Запалювати дугу слід при вильоті дроту не більше ніж 25 мм. У процесі зварювання виліт дроту необхідно підтримувати постійним; для цього довжина дуги повинна бути по можливості постійної, що виконується при правильному підборі режиму зварювання і при уважному спостереженні за горінням дуги, розмірами зварювальної ванни і за формуванням шва. Не можна надмірно перегинати гнучкий шланг (радіус кривизни вигину повинен бути ке менше 200 мм). При зварюванні стикових швів дріт подається перпендикулярно напрямку шва. При зварюванні таврових з'єднань дуга направляється на ванну, а кут між полицею таврового з'єднання і дротом становить 45-60 °. Рухи кінцем дроту як уздовж, так і поперек шва повинні бути ритмічними. Схеми рухів дротом при шлангової зварюванні аналогічні схемам рухів при зварюванні покритими електродами.

Поряд з достоїнствами зварювання відкритою дугою порошковим дротом має той недолік, що щільний безпористого наплавлений метал вдається отримати в порівняно обмеженому діапазоні режимів зварювання.

Основною причиною пористості при зварюванні сталей порошковим дротом є підвищений вміст в наплавленого металу азоту і водню повітря. Ці гази при зварюванні порошковим дротом можуть поглинатися наплавленим металом в більшій кількості, ніж при зварюванні покритими електродами.

Для зменшення кількості азоту в металі шва слід зменшувати довжину дуги і в Т8 же час проводити зварювання при підвищених токах, з тим щоб знижувати поверхнязіткнення повітря, що припадає на одиницю маси розплавленого металу в певний проміжок часу.

Для зменшення вмісту водню в металі шва порошковий дріт необхідно прожарювати при відповідній температурі і з певною витримкою часу. Наприклад, дріт з сердечником рутило-карбонатного типу рекомендується прожарювати при температурі 250 ° С протягом 10-15 год..

Зварювати відкритою дугою порошковим дротом можна також і зі збільшеним вильотом електрода. При цьому відбувається додаткове підігрівання дроту і видалення вологи, що залишилася після первинної прокалкі (в процесі виготовлення дроту), з технологічної мастила і частково з шихти. Підігрів СЗА-рочной дроту призводить також і до збільшення продуктивності, процесу.

Однак слід враховувати, що при збільшеному вильоті електрода збільшується і інтенсивність окислення дроту. Змінюючи виліт електрода, можна в певних межах регулювати вміст азоту, водню і різних окислів.

Для живлення дуги при зварюванні порошковим і самозахисного дротами користуються зварювальними перетворювачами і зварювальними випрямлячами з жорсткою зовнішньою характеристикою.

11.04.22

72:  Зварювання сталей в суміші захисних газів

Підручник: І. В. Гуменюк Технологія електродугового зварювання, параграф 9.12, стор 179

 71: Техніка зварювання у вуглекислому газі

Стикові з'єднання в нижньому положенні зварюють напівавтоматом при нахилі електрода від 5 до 20° кутом уперед або (рідше) кутом назад. Таврові з'єднання, розташовані не «в човник», зварюють з таким же нахилом електрода в напрямі зварювання і з нахилом його упоперек шва під кутом 40-50° до горизонту. При цьому електрод направляють або точно в кут, або зміщують на 1-1,5мм на горизонтальну поличку.

При зварюванні в нижньому положенні стикових з'єднань великої товщини з V-подібною розробкою кромок корінь шва виконують рівномірно-поступальним або зворотно-поступальними переміщеннями електрода. Середні шари варять переміщенням за витягнутою спіраллю, а верхні шари півмісяцем (змійкою), як показано на мал. 2. Крок переміщення і амплітуда поперечних коливань електрода приймаються залежно від ширини розробки кромок.

Положення наконечника напівавтомата і прийоми переміщення електрода при зварюванні у вуглекислому газі в нижньому положенні.

 

Для зварювання тонколистового металу використовують дріт діаметром 0,5-1,2мм. Метал завтовшки 4-12мм зварюють за два проходи з обох боків без розчищання, завтовшки 15-20мм -- за два, три проходи з кутом розчищання 60° і притупленням 2-4мм. При товщині 20-30мм застосовують двобічне розчищання кромок з кутом 60° і притупленням 2-4мм. Метал більшої товщини зварюють при вузькому щілинному розчищанні кромок за декілька проходів.

Тонкий метал у нижньому положенні зварюють при рівномірному поступовому переміщенні електрода (без поперечних коливань) за виключенням ділянок, які мають зазори. З'єднання із зазорами зварюють поперечними коливаннями електрода. При зварюванні в нижньому положенні стикових з'єднань великої товщини з V - подібною розробкою кромок перший шар (корінь) шва виконують рівно-мірно-поступальними або зворотно-поступальними переміщеннями електрода

.З'єднання внапуск з металу товщиною до 1,5мм зварюють електродом у вертикальному положенні, переміщуючи дугу за кромкою верхнього листа. При товщині металу від 2мм і більше нахил електрода і переміщення дуги повинні бути такими ж, як і при зварюванні таврових з'єднань.

24.03.22

ДО уроку  65  Самозахисний та порошковий дріт.

Заповнити робочий зошит

Урок 65. Самозахисний та порошковий дріт.

                 Самозахисний дріт має ………………………. переріз. Процес зварювання відбувається ……………………… дугою.  При   зварюванні відкритою дугою вигорають легуючі елементи й шов насичується повітрям. У самозахисному дроті вигорання легуючих елементів компенсується за рахунок ...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .   Ці елементи мають більшу спорідненість з . . . . . . . . . . . . . . .  , ніж ті, що вигорають. Такими елементами є . . . . . . . . . . . . . . ,    . . . . . . . . . . . . . . .,  . . . . . . . . . . . . . . .   За їх допомогою кисень і азот  повітря зв’язуються у . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  .  Ці сполуки майже не . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . металу шва. Якість металу шва, яку одержують при  зварюванні самозахисним дротом, прирівнюють до якості шва, виконаного покритими електродами типу . . . . . . . .  . Перевагою використання самозахисних дротів є те, що ними можна зварювати метали, . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ,  . . . . . . . . . . . . .  , . . . . . . . . . . . . . . .  .

                Порошковий дріт представляє собою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .   ,

в яку запресовують  . . . . . . . . . . . . . . .  . Порошки призначені:

-         для  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  ( феросплави);

-         для . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (залізні порошки);

-         для . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (шлако - і газо утворюючі).

Порошковий дріт виготовляють діаметром від . . . . . .  до . . . . . . мм.

Види порошкового дроту:

-          . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

-          . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

-          . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

-          . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Порошковим дротом зварюють:

-         у . . . . . . . . . . . . . . . . . газах;

-         під шаром . . . . . . . . . . . . . . ;

-          . . . . . . . . . . . . . . . . . .  дугою.

21.03.22

ПИСЬМОВЕ ЗАВДАННЯ  ДО УРОКІВ  63-64

Завдання: оберіть правильний варіант відповіді

Критерії оцінювання: 1 питання – 1 бал

Запитання:

1.	Зварювання, при якому дуга і розплавлений метал знаходяться в захисному газі, який подається в зону зварювання за допомогою спеціальних пристроїв – це
2.	Можливість зварювання в різних просторових положеннях – це
3.	Недолік зварювання в захисних газах – це
4.	Для захисту зварювальної дуги при зварюванні в середовищі захисних газів використовують
5.	Зварювання в захисних газах можна виконувати
6.	Захисний газ у зону зварювання може подаватися
7.	Основними різновидами зварювання  в середовищі захисних газів є
8.	Основні параметри режиму зварювання в вуглекислому газі – це
9.	Зварювання вольфрамовим електродом на постійному струмі прямої полярності забезпечує

Варіанти відповідей:

1.	центрально, збоку або двома концентричними потоками.
2.	зварювання у вуглекислому газі та аргонодугове зварювання.
3.	кращу стабільність дуги, незначні витрати вольфрамового електрода та можливість зварювання на високому струмі.
4.	інертні та активні гази, а також їх суміші.
5.	наявність відкритої дуги, що підвищує небезпеку ураження зору світловим випромінюванням.
6.	діаметр електродного дроту, сила зварювального струму, рід та полярність струму, швидкість подачі електродного дроту, швидкість зварювання, витрати вуглекислого газу.
7.	неплавким вольфрамовим або плавким електродом.
8.	дугове зварювання в захисних газах.
9.	перевага зварювання в захисних газах. Уроки 63-64 Зварка напівавтоматом – механізоване дугове зварювання металевим електродом, що плавиться (дротом) в середовищі захисних газів. Спосіб також відомий як MIG / MAG зварювання. Залежно від типу використовуваного захисного газу розрізняють зварювання в інертних газах (MIG) і активних (MAG). В якості активних газів переважно використовують зварювання в середовищі вуглекислого газу. На відміну від ручного дугового зварювання покритими електродами при механізованому зварюванні подача електрода в зону зварювання виконується за допомогою механізмів, а зварювальник переміщає пальник уздовж осі шва і виконує коливальні рухи електродом по необхідності.Зварка напівавтоматом, як і інші види дугового зварювання , здійснюється за рахунок більшої теплової енергії зварювальної дуги сконцентрованої в місці її горіння. Температура дуги більше температури плавлення металів, тому під її впливом кромки зварних виробів плавляться, утворюючи зварювальну ванну з рідкого металу. Дуги при цьому горить між основним металом і зварювальним дротом, яка виконує функції підведення дуги до зони зварювання і є присадним металом для заповнення зазору між кромками. Зварювальний дріт з касети безперервно подається в зону зварювання за допомогою механізму, що подає, який проштовхує її по каналу в рукаві до сопла зварювального пальника.

Переваги та недоліки напівавтоматичного зварювання

До переваг зварювання напівавтоматом відносять: Можливість порівняно легко отримати якісне зварне з’єднання, в тому числі для тонкостінних зварних конструкцій. Висока продуктивність зварювання даним методом в порівнянні з ручного дугового зварювання , газової зварюванням і ін. Механізоване зварювання в середовищі захисних газів можна виконувати у всіх просторових положеннях: нижньому, горизонтальному, вертикальному і стельовому. Відсутність флюсів і покриттів, а відповідно операцій з очищення шва від шлаку. Дуга при зварюванні в захисних газах більш сконцентрована, тому зона термічного впливу мінімальна. Сварка супроводжується незначними напруженнями і деформаціями. Можливість повної автоматизації процесу зварювання. Недоліки способу: При зварюванні на відкритому повітрі або протязі підвищується ймовірність порушення газового захисту. Розбризкування електродного металу під час зварювання, особливо при використанні вуглекислого газу. При зварюванні на режимах з підвищеною потужністю виникає потреба у використанні систем водяного охолодження через сильного нагріву обладнання.

17.03.22

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА  РОБОТА № 4

з предмету «Технологія і обладнання дугового зварювання плавленням

Тема: Вивчення зразків зварних швів з різними дефектами.

Мета: навчитися визначати різні дефекти зварних швів, виясняти причини їх виникнення та способи запобігання.

Матеріально-технічне забезпечення: натуральні зразки дефектних зварних швів, рентгенівські знімки дефектних швів, збільшувальне скло, набір шаблонів, лінійка.

Підготовчі питання:

1.     Всі дефекти зварних з’єднань можна поділити на 2 групи ____________________________________ .

2.     До зовнішніх дефектів відносять ________________________________ _____________________________________________________________

3.     Внутрішніми дефектами є ______________________________________

4.     Основними причинами виникнення дефектів є _____________________

_____________________________________________________________

 

ХІД РОБОТИ

1.     Розглянути зразки зварних з’єднань з метою виявлення зовнішніх дефектів.

2.     Обрати 2-3 дефекта і заповнити таблицю.

3.     Розглянути рентгенівські плівки з метою виявлення внутрішніх дефектів.

4.     Занести їх в таблицю.

5.     Зробити висновок.

 

дефект	малюнок	характеристика дефекту	причини виникнення	способи усунення

 

Висновок: _________________________________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

Дата проведення ЛПР                                                         Оцінка _________

«____» __________202___ р.                                         Викладач _________

                                                                                                    Л.І. Сурніна

14.03.22

 Урок 59:  Візуально-оптичний  та вимірювальний контроль якості готового виробу.

  1.3.4. Контроль зварних з'єднань

 Після зварювання зварні з'єднання, як правило, контролюють візуальним способом. Огляду піддають зварний шов і біляшовну зону. Як правило, контроль проводять неозброєним оком. При виявленні поверхневих дефектів розміром менше 0,1 мм використовують оптичні пристрої, наприклад, лупу 4—7 кратного збільшення. Необхідність застосування для візуального огляду оптичних приладів з вказівкою кратності їхнього збільшення повинна бути обумовлена в технічній документації на контроль. При контролі недоступних для зовнішнього огляду зварних з'єднань використовують оптичні прилади, наприклад, ендоскоп на основі гнучких світлопровідних трубок. Якщо технологічний процес передбачає механічну обробку зварних швів, то контроль виконують і після її проведення. Зварні вироби, що піддаються термообробці, також контролюються після її проведення. Зовнішній огляд, як правило, поєднують з виміром конструктивних елементів зварних швів або точок з метою виявлення відхилення за розмірами і формою швів та точок від вимог стандартів, креслень, технічних умов і інструкцій зі зварювання виробів. Основними конструктивними елементами зварних швів є: - ширина шва; - висота посилення і проплаву; плавність переходу від посилення до основного металу та ін. У зварних точках контролюють: - форму і діаметр; - глибину відбитка; - відстань між точками та ін. При огляді виявляють, як правило, поверхневі пори, тріщини всіх видів і напрямків, напливи, пропали, свищі, підрізи, незаварені кратери, непровари та інші дефекти-несуцільності. Якість вважається незадовільною, якщо будуть виявлені недопустимі дефекти. Норми допустимих дефектів вказуються в НТД і приводяться на кресленнях виробів. При відсутності кількісних показників дефектів контроль здійснюють по еталонах або контрольних зразках. Це порівняння доцільне при аналізі нерівномірності та величини лусочок, зони кольорів мінливості, форми катета кутових швів тощо. При виявленні та виправленні недопустимих дефектів зварні з'єднання повторно піддають контролю.

Контрольні запитання:

1.Що оглядають у зварних зєднаннях?

2. В яких випадках використовують оптичні пристрої?

3. Як контролюють шви при виконанні механічної аьо термічної обробки?

4. Що перевіряють у стикових зєднаннях?

5 Що перевіряють у кутових зєднаннях?

6.Які дефекти виявляють при зовнішньому огляді? 

10.03.22

Урок 58  Контролю якості заготовок та збирання під зварювання.

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

до уроку 58  Контроль якості заготовок та збирання під зварювання

                         Контроль підготовки деталей під зварювання передбачає контроль обробки ________________ та _________________ поверхонь, а також _________________ кромок деталей, що зварюються. Поверхні кромок, що зварюються, повинні бути зачищені від забруднень, змащення, іржі та окалини на ширину ______________ мм від стику. Підготовку поверхні виконують механічним способом (з використанням металевих щіток, шабера) і хімічним травленням. Перед обробкою поверхні здійснюють її _______________ ганчір’ям або волосяними щітками. Знежирення виконують за допомогою розчинників (гас, бензин, ацетон). Після знежирення необхідна ________________ або ____________ обробка. При виготовленні деталей, що зварюються, використовують різні способи розрізання металу. Різання виконують _______________ і _____________ способами. При різанні механічним шляхом на поверхні торцевих кромок мають місце відколи, місцеві відриви, тріщини .  При термічній обробці спостерігається _______________ шар. Тому після термічної обробки необхідно робити механічне шліфування торцевих кромок з наступним їх контролем. Контроль торцевих кромок при зварюванні товстостінних конструкцій включає перевірку _____________ та _______________ параметрів оброблення кромок. До геометричних параметрів обробки кромок під зварювання відносять величину _____________ кута скосу кромок і радіус округлення кореня обробки.. Відхилення від встановлених значень, як правило, призводять до утворення зварювальних дефектів. Так, наприклад, у результаті завищення кута скосу кромок відбувається _______________ електродного металу та зростають ______________. Зменшений кут скосу кромок утрудняє надійне _____________ вершини кута обробки і призводить до непроварення кореня шва. Збільшення величини притуплення викликає непровар, а зменшення — пропал (ГОСТ 16037—80).

1.3.2. Контроль складання деталей, що зварюються .

При складанні стикових з'єднань звертають увагу на складальні _____________ і зсуви торцевих кромок. Відхилення цих величин вбік збільшення приводять до ________________. При складанні напусткових з'єднань контролюється величина _____________, а при зварюванні таврових з'єднань — _________________________ деталей, що зварюються. При складанні деталей типу тіл обертання контролюють їх ____________________. З метою фіксації зібраних деталей у встановленому положенні виконують _________________, що не допускає зсув деталей при наступному зварюванні або транспортуванні від складального до зварювального місця. Прихватку часто виконують ручним дуговим зварюванням покритим електродом. При цьому контролюється __________________ між прихватками, _________________ прихваток і їх кількість. При перевірці якості прихваток необхідно звертати увагу на стан поверхні і висоту прихваток. Забруднені і прихватки з невилученими шлаками можуть призвести до шлакових включень у металі шва, а прихватки великої висоти — до непровару. Після виконання прихваток здійснюють зачищення поверхні прихваток, а також знімають посилення та бризки металу. Практично завжди _________________ прихваток не допускається, тому що воно може викликати непровар або зменшення ширини зварного шва в зоні прихватки. При зварюванні дуже відповідальних стикових з'єднань з торців деталей, що зварюються, встановлюють вивідні ___________________ планки, на яких починають і закінчують зварювання. Планки повинні мати товщину і форму обробки кромок, що відповідають ________________ деталям. При складанні планок зі зварювальними деталями контролюють точність їх стикування.. Зібрані, але не зварені протягом дня конструкції підлягають повторному контролю.

ТЕОРЕТИЧНІ  ВІДОМОСТІ

     Контроль підготовки деталей під зварювання Передбачає контроль обробки лицьової та зворотної поверхонь, а також торцевих кромок деталей, що зварюються. Поверхні кромок, що зварюються, повинні бути зачищені від забруднень, змащення, іржі та окалини на ширину 20—40 мм від стику. Підготовку поверхні виконують механічним способом (з використанням металевих щіток, шабера) і хімічним травленням. Перед обробкою поверхні здійснюють її знежирення ганчір’ям або волосяними щітками. Знежирення виконують за допомогою розчинників (гас, бензин, ацетон). Після знежирення необхідна механічна або хімічна обробка. Для контролю використовують еталони або контрольні зразки. Для відповідальних конструкцій з алюмінієвих сплавів кількісним показником якості підготовленої поверхні є електричний контактний опір двох деталей, що зварюються. При виготовленні деталей, що зварюються, використовують різні способи розрізання металу. Різання виконують механічним і термічним способами. При різанні механічним шляхом на поверхні торцевих кромок мають місце відколи, місцеві відриви, тріщини . При термічній обробці спостерігається оплавлений шар. Тому після термічної обробки необхідно робити механічне шліфування торцевих кромок з наступним їх контролем. Контроль торцевих кромок при зварюванні товстостінних конструкцій включає перевірку форми та геометричних параметрів оброблення кромок. До геометричних параметрів обробки кромок під зварювання відносять величину притуплення кута скосу кромок і радіус округлення кореня обробки. Для контролю геометричних параметрів оброблення кромок використовується міряльний інструмент і шаблони. У деяких випадках при підготовці деталей, що зварюються, виконують контроль розмітки, наприклад, при контактному зварюванні нахлисних з'єднань контролюють крок між зварними точками, а при дуговому зварюванні стикових тонколистових з'єднань контролюють відстань від стику до притиску. Розмітка початку та кінця шва контролюється, якщо при складанні стикових з'єднань не встановлюються вивідні планки і кресленням передбачається наступне відрізання. Геометричні параметри підготовки кромок, що зварюються, узаконені відповідними державними або галузевими стандартами. Відхилення від встановлених значень, як правило, призводять до утворення зварювальних дефектів. Так, наприклад, у результаті завищення кута скосу кромок відбувається перевитрата електродного металу та зростають деформації. Зменшений кут скосу кромок утрудняє надійне проплавлення вершини кута обробки і призводить до непроварення кореня шва. Збільшення величини притуплення викликає непровар, а зменшення — пропал (ГОСТ 16037—80). При підготовці деталей, що зварюються, з алюмінієвих сплавів необхідно контролювати час зберігання деталей перед зварюванням. Цей час не повинен перевищувати 3 год. для механічної обробки та 8 год. — для хімічного травлення.

 Контроль складання деталей, що зварюються 

Складання — установка деталей, що зварюються, у відповідне положення однієї відносно іншої. При складанні стикових з'єднань звертають увагу на складальні зазори і зсуви торцевих кромок. Відхилення цих величин вбік збільшення приводять до пропалів. Важливу роль грає контроль положення стику деталей, що зварюються, стосовно осі джерела. При зварюванні неплавким електродом контролюють величину дугового проміжку. При складанні нахлисних з'єднань контролюється величина нахлисту, а при зварюванні таврових з'єднань — перпендикулярність деталей, що зварюються. При складанні деталей типу тіл обертання контролюють їх співвісність. У всіх випадках контроль здійснюється відповідно до креслення виробу. З метою фіксації зібраних деталей у встановленому положенні виконують прихватку, що не допускає зсув деталей при наступному зварюванні або транспортуванні від складального до зварювального місця. Прихватку часто виконують ручним дуговим зварюванням покритим електродом. При цьому контролюється відстань між прихватками, довжина прихваток і їх кількість. При перевірці якості прихваток необхідно звертати увагу на стан поверхні і висоту прихваток. Забруднені і прихватки з невилученими шлаками можуть призвести до шлакових включень у металі шва, а прихватки великої висоти — до непровару. Після виконання прихваток здійснюють зачищення поверхні прихваток, а також знімають посилення та бризки металу. Практично завжди посилення прихваток не допускається, тому що воно може викликати непровар або зменшення ширини зварного шва в зоні прихватки. При зварюванні дуже відповідальних стикових з'єднань з торців деталей, що зварюються, встановлюють вивідні технологічні планки, на яких починають і закінчують зварювання. Планки повинні мати товщину і форму обробки кромок, що відповідають зварювальним деталям. При складанні планок зі зварювальними деталями контролюють точність їх стикування. При розмітці початку та кінця шва, коли кресленням передбачається механічна обрізка, вивідні планки не використовують. Зібрані, але не зварені протягом дня конструкції підлягають повторному контролю.

07.03.22

Урок 57  Контролю якості зварювальних матеріалів.

③

Контроль зварювальних матеріалів.

Частина дефектів зварних швів виникає в результаті застосування недостатньо якісних вихідних матеріалів (основних і зварювальних), порушення вимог щодо складання під зварювання, технологію його виконання. Запобігти появі таких дефектів допомагає попередній і поопераційний контроль, який виконується методом зовнішнього огляду і перевіркою відповідності розмірів.

До вихідних матеріалів належить і основний метал, з якого збирають конструкції, зварювальні електроди, дроти, флюс і захисні гази.

У литих виробах, металопрокаті перевіряють наявність сертифікату, заводського маркування і відповідність їх проекту. Зовнішнім оглядом установлюють наявність раковин, розшарувань, тріщин, у трубі — якість скосу кромок, у заготовках із спецсталей — відповідність хімічного складу і механічним властивостям.

Зварювальні електроди піддають зовнішньому огляду з метою виявлення механічних пошкоджень покриття, відсутності корозії стрижня під ним, а також визначення товщини нанесеного покриття.

Покриття електродів діаметром до 4 мм і більше не повинне руйнуватися при вільному падінні електрода на гладку стальну плиту з висоти 1 м і 0,5 м відповідно. Можуть допускатися часткові відколи покриття до 5% довжини покритої частини електрода. Придатність електродів установлюють за результатами технологічної проби. При цьому визначають характер плавлення електронного стрижня й покриття, якість формування зварного шва, ступінь розбризкування, утворення «дашка», легкість відділення шлаку та ін. Оглядом поверхні шва визначають наявність пop, які виходять на поверхню, у зломі таврового шва — наявність пop і шлакових включень.

Зварювальний дріт перевіряють на чистоту поверхні від оксидів, іржі та забруднень. Якщо властивості дроту відповідають сертифікату й вимогам стандартів, то забруднення

на поверхні (але не оксидні) можуть бути очищені механічним чи хімічним способом.

Використання дроту з мідним покриттям виключає можливість утворення іржі й сприяє утворенню якісних зварних швів.

При необхідності виконується технологічна проба, за якою встановлюють якість формування зварного шва, ступінь розбризкування, легкість відділення шлаку, утворення пop, так як і при перевірці електродів.

Зварювальний флюс контролюють методом перевірки грануляції й технологічної проби, яка дозволяє, як і у випадку перевірки електродів і зварювального дроту, визначити за зовнішнім оглядом шва і його зламу якість формування, поро- і шлакоутворення, відділення шлаку. При зварюванні відповідальних конструкцій флюс перед роботою перевіряють на гранулоутворюючий склад, однорідність, насипну щільність і забрудненість. При вологості понад 0,1% флюс просушують.

Захисні гази (вуглекислий газ, аргон) при наявності сертифікатів заводу-виготівника піддають контролю тільки в тому випадку, коли у зварних швах, виконаних з їх використанням, виявляють недопустимі дефекти.

Контрольні запитання:

 1.Які матеріали належать до вихідних?

2. З якою метою покриті електроди піддають зовнішньому огляду?

3. Як перевіряють якість покриття електродів діаметром до 4 мм?

4. Скільки відсотків допускаються відколи покриття?

5. Як встановлюють придатність покритих електродів?

6. Що означає білий наліт на поверхні покриття?

7. Що перевіряють у зварювальному дроті?

8. Як контролюють зварювальні флюси?

03.03.22

Урок 56 Види контролю якості зварних швів

Якість зварювальних робіт і зварних з'єднань сильно впливає на міцність конструкцій або герметичність резервуарів. Невідповідність зварних швів заданими характеристиками приводить до руйнувань конструкцій з катастрофічними наслідками, то ж відноситься і до систем, що працюють з судинами і трубопроводами під тиском. Тому після зварювальних робіт в обов'язковому порядку готовий виріб піддають випробуванням і контролю на предмет виявлення дефектів в зварних з'єднаннях. Всі процедури з контролю над якістю зварювання визначені ГОСТом або керівними документами. У них також вказані допустимі норми похибок. Після випробувань складається акт і протоколи з результатами вимірів.

       Контроль якості зварювальних робіт, виконуваних на виробництві, може бути руйнівним і неруйнуючим. Перші методи використовуються вибірково. Перевіряється одне або кілька виробів з великої партії, або частина металовироби в будівельній конструкції. Воно перевіряється за різними параметрами певним протоколом випробувань. Але головним чином використовують спеціальні прилади або матеріали дозволяють перевірити якість зварних з'єднань без руйнування конструкції.

 

Основними способами неруйнівного контролю якості зварювання є:
• візуальний;
• капілярний;
• перевірка на проникність;
• радіаційний;
• магнітний;
• ультразвуковий.

          Будь-яка перевірка якості зварних швів починається з візуального контролю. Оглядають всі 100% зварних з'єднань. Спочатку перевіряють геометрію і форму шва. Візуальний контроль допомагає виявити, поряд із зовнішніми, частина внутрішніх вад. Так, змінні за габаритами валики швів і нерівномірні складки говорять про непровар, що виникають через часті обриви електричної дуги.
Перед початком робіт зі зварних з'єднань видаляють шлак, окалини інші забруднення. Щоб краще можна було розгледіти дефекти, шви обробляють азотною кислотою (10%). Це додає матовість шву, що полегшує пошук вад. Після обробки кислотою необхідно провести ретельну протирання спиртом, щоб попередити її шкідливий вплив на сплав.

Для підвищення якості перевірки можна використовувати ліхтар і оптичну лупу. Для контролю геометричних розмірів застосовують штангенциркуль і шаблони.

28.02.22   Дефекти зварних швів

Дефе́кти зварни́х з'єднань (англ. welding defect) — будь-які відхилення від заданих нормативними документами параметрів з'єднань при зварюванні, що утворилися внаслідок порушення вимог до зварювальних матеріалів, підготовки, складання і зварювання деталей, термічної та механічної обробки зварних з'єднань й конструкції в цілому
Класификація дефектів викладена у ДСТУ 3491-96[2], а також у ДСТУ EN ISO 6520-1:2015[3], що відповідає стандарту ISO 6520[4].
Дефекти, що виникають при утворенні зварних з'єднань, поділяють на шість груп[2]:Тріщини (код дефекту за ДСТУ 3491-96 — 100, код дефекту за класифікацією Міжнародного інституту зварювання — E) — порушення суцільності, викликане місцевим розривом шва, що може виникнути в результаті охолодження або впливу навантажень.Пори (200, A)[5]) — порушення суцільності довільної форми, утворене газами, що затримались у розплавленому металі, яка не має кутів.Тверді включення (300) — тверді сторонні металеві чи неметалеві речовини у металі зварного шва. Включення, які мають хоча б один гострий кут, називаються гострокутними включеннями.Несплавлення (401) та непровар (402) — відсутність з'єднання між металом зварного шва і основним металом або між окремими валиками зварного шва.Порушення форми шва (500) — відхилення форми зовнішніх поверхонь зварного шва або геометрії з'єднання від усталеного значення.Інші дефекти (600)— усі дефекти, що не можуть бути віднесені до однієї з перелічених вище груп

31.01.22                                                                                                                                                                               

Урок 42.

 Роль і види електродних покриттів

 

Покриті електроди призначені для ручного дугового зварювання і наплавлення сталей, чавунів, кольорових металів і сплавів. Це мета­леві стрижні з нанесеним на них покриттям (обмазкою), які під час зварювання плавляться. Покриття призначене для стабілізації горін­ня дути, захисту зварної ванни від повітря, легування і розкислення металу. Плавкі електроди призначені для підведення зварювального струму до дуги і одночасно є присаджувальним матеріалом.
Залежно від призначення і хімічного складу металу виробу елек­троди повинні забезпечувати:

• легке запалювання та стійке горіння дуги;
• одержання металу шва необхідного хімічного складу;
• високі механічні й технологічні властивості;
• рівномірне плавлення електродного стрижня та покриття;
• якісне формування шва;
• легке відокремлення шлаку;
• незначне розбризкування металу;
• високу продуктивність при незначних витратах;
• мінімальну токсичність

Крім цього до електродів ставлять спеціальні вимоги:
—одержання швів із певними експлуатаційними властивостями (підвищена міцність, корозостійкість, жорсткість, стійкість проти спрацювання тощо);

• одержання швів заданих характеристик (глибина провару, підсилення, катет шва та ін.);
• використання визначених способів зварювання (просторове розташування, впирання електрода тощо).

У якості електродного дроту використовують вуглецеві й лего­вані сталі, чавун, кольорові метали та сплави. До складу покриття (обмазки) вводять стабілізуючі, шлакоутворюючі, газоутворюючі, розкиснювальні, легуючі та інші компоненти.
Стабілізуючі речовини призначені для забезпечення стійкого горіння дуги (поташ, сода, польовий шпат, мармур, крейда та ін.).
Шлакоутворюючі речовини сприяють утворенню шлаку, який захищає зварну ванну від повітря (марганцева руда, граніт, мармур, кремнезем, польовий шпат, плавіковий шпат та ін.).
Газоутворюючі речовини при нагріванні утворюють гази, які захищають зварну ванну від навколишнього середовища (мармур, доломіт, магнезіт тощо).
Розкиснюючі речовини розкиснюють метал, який знаходиться у вигляді оксидів (феромарганець, феросиліцій, феротитан, феро­алюміній).
Легуючі речовини надають металу шва задані механічні й ек­сплуатаційні властивості (хром, нікель, вольфрам, молібден, ва­надій та ін.).
Зв'язуючі речовини з'єднують усі компоненти покриття (об­мазки) в однорідну масу (натрієве рідке скло Na₂О·Si0₂, калієве скло К₂О·SіО₂). Для кращого формування покриття вводять плас­тифікатори (каолін, декстрин та ін.). Деякі речовини обмазки одно­часно виконують декілька функцій — стабілізуючі, газоутворюючі та інші.

 

 

22.11.21      Гр. № 1

У зварювальному автоматі дві основні операції зварювання автоматизована: подача зварювального дроту в зону дуги і переміщення дуги по лінії шва; у напівавтоматі механізована лише одна операція — подача електродного дроту в дугу, а переміщення дуги для утворення, шва виробляється зварником вручну (мал. 127). Автоматична подача дроту з котушки 1 здійснюється механізмом, що подає, 2, що складається з електродвигуна М перемінний чи постійний токи, коробки швидкостей ведучого 7 і притискного ролика 6. Дріт 8 подається роликами з постійною заданою швидкістю через внутрішній канал гнучкого шланга 3, власник 4 і наконечник 5. Зварник тримає пальник і вручну переміщає її по шві.

Однієї з основних частин напівавтомата є шланг 3, що складається з дротової спіралі з оплеткой і гумовою оболонкою, по внутрішньому каналі якої проходить електродний дріт. Зварювальний струм, захисний газ і охолодна вода підводяться окремо. У комбінованих шлангах крім електродного дроту в одній оболонці проходять струмопровідний провід, проводи ланцюга керування, захисний газ і охолодна вода. Комбінований гнучкий шланг має велику масу, зварнику важко керувати ім. Сучасні напівавтомати забезпечуються автономними шлангами.

Довжина шланга складає не більш 3,5 м. На пальнику знаходиться кнопка включення механізму, що подає.

Подача електродного дроту вперед та назад здійснюється переключенням пакетного перемикача.

У напівавтоматах для зварювання в захисному газі одночасно з пуском електродвигуна спрацьовує реле для автоматичного включення газового клапана. При цьому починається подача електродного дроту і газу. При розмиканні зварювального ланцюга реле знеструмлюється і розмикає свої контакти. Подача електродного дроту і газу припиняється.

Електродвигун для подачі зварювального дроту підключається найчастіше до джерела харчування зварювальної чи дуги мережі через понижуючий трансформатор 380/36 В.

Напівавтомати підрозділяють по призначенню на стаціонарні, де в одному корпусі змонтовані всі частини апарата разом із джерелом харчування; пересувні, де механізм подачі і котушка з дротом розміщені на візку; переносні, де механізм подачі і котушка з дротом максимально полегшені ; ранцевого типу — для зварювання в умовах монтажу і спеціалізовані — для виконання визначених операцій.

Розташування механізму, що подає. Для напівавтоматичного зварювання застосовують шлангові напівавтомати типу, що штовхає, (мал. 127) і типу, що тягне, (мал. 128). Тип напівавтомата визначається місцем розташування електродвигуна.

Особливості в конструкціях напівавтоматів. Зварювальні напівавтомати можуть бути використані як для зварювання, так і для наплавочних робіт.

08.11.21      Гр. № 5

 Урок 34-35 Зварювання труб великого діаметру

Ручне дугове зварювання труб виробляють, як правило, в 2-3 шари, незважаючи на те, що сполучаються кромки мають невелику товщину. Завдяки багатошаровому зварюванні, набагато легше проварити корінь шва. Крім того, цей прийом сприяє підвищенню щільності зварного з'єднання.

Техніка ручного зварювання труб з поворотом стику

Вручну поворотні стики труб зварюють наступним чином. Перший шар виконують таким чином, щоб отримати якісне проплавление кореня шва. Процес зварювання рекомендується виконувати в такий спосіб, див. Малюнок нижче.

Спочатку виконую перший шар шва від точки 1 до точки 2, а також від точки 4 до точки 3. Подібним чином виконують зварювання всіх стиків трубопроводу, якщо їх декілька на одному трубопроводі. Потім трубу перевертають на 90 ° і зварюють ділянки у напрямку від точки 4 до 1 і від точки 3 до точки 2.

Щоб запобігти таким дефекти в зварному шві, як пропали. рекомендується зварювання першого шару виконувати електродом з діаметром 4 мм при силі зварювального струму 120-140А. Для ручного дугового зварювання поворотних трубопроводів добре підходять такі електроди, як УОНИ-13/45, УОНИ-13/55, СМ-11, ВСЦ-1. Другий і третій шари виконують електродами діаметром 5-6мм, при цьому, силу зварювального струму збільшують до 200-250А. Зварювання наступних шарів ведуть в одному напрямку, з поступовим поворачиванием з'єднується стику.

Техніка ручного зварювання труб без повороту стику

У разі ручного зварювання неповоротних трубних стиків послідовність виконання шарів показана на малюнку нижче.

Перший шар (шви 1, 2, 3) виконують зверху вниз, а другий і третій шари (шви 4, 5, 6 і 7, 8, 9) або від низу до верху, або зверху вниз (схема а) на малюнку). Можливо виконання другого і третього шару в послідовності, зазначеного на схемі б) малюнка. У разі ручного зварювання неповоротних труб великого діаметра, більш 700мм, рекомендується зварювання вести в послідовності, зазначеної на схемі в) малюнка

У разі, якщо виникають труднощі при зварюванні неповоротних стиків, наприклад, стик знаходиться у важкодоступному місці, то можна застосувати комбінований метод (див. Рисунок ліворуч) зварювання стику зі вставкою (поз. 2 на малюнку).

При цьому, нижню частину зварного шва виконують з внутрішньої сторони труби через отвір (поз. 1 на малюнку), а після цього в отвір вваривают вставку (поз.2 на малюнку), виконуючи зварювання верхній частині шва із зовнішнього боку стику.

01.11.21      Гр. № 1

РОБОЧИЙ   ЗОШИТ
до ур. 20 «Зварювальні перетворювачі та агрегати»
до ур. 21 «Електронні джерела живлення дуги»
предмет ТОДЗП
Зварювальний перетворювач – це машина, яка перетворює________________ струм в _____________________ і служить для живлення зварювальної дуги.
Для ручного зварювання використовують перетворювачі типу ________________
Зварювальний перетворювач складається з ____________ частин:
1._________________________________________________________
2. _________________________________________________________ , які розміщені на одному валу і змонтовані в одному  __________________ .
Привідний асинхронний двигун перетворює ___________________________ енергію в
____________________________ роботу.
Генератор складається з ________________, на якому закріплені магнітні ___________
та __________________ , набраного з лакованих пластин електротехнічної __________
В пазах якоря розміщені  ________________ . Початки і кінці обмоток припаяні до мідних пластин ________________________ . До колектора притиснуті _____________
 ___________________ .
У розподільчому пристрої розміщені:
1.     _________________________________________
2.     _________________________________________
3.     _________________________________________
4.     _________________________________________
Для охолодження перетворювача служить ____________________________ .
Зварювальний струм регулюється за допомогою ________________________ реостата.
Зварювальні агрегати перетворюють механічну енергію двигунів _________________
______________________ в електричну. За типом приводу вони бувають
1.     ______________________________
2.     ______________________________
До зварювальних агрегатів з бензиновими двигунами відносять типи ___________________________________ .   
До зварювальних агрегатів з дизельними двигунами відносять типи ___________________________________ .
Принцип дії зварювальних перетворювачві та агрегатів оснований на явищі
_______________________________   __________________________ . 
Особливістю інверторних випрямлячів є те, що пертворення напруги здійснюється на
_________________________ частоті. Це дає можливість зменшити _____________ і
_________________________  ______________________ джерела живлення.
Основні переваги таких джерел живлення:
1.     _____________________________________________________________________
2.     _____________________________________________________________________
3.     _____________________________________________________________________
4.     _____________________________________________________________________
 

                    

ур21 Електронні джерела живлення дуги

Широке застосування в зварювальнiй технiцi знайшли iнверторнi
(високочастотнi) джерела живлення , які при добрих масо-габаритних
характеристиках дозволяють забезпечувати стiйку i надiйну роботу в рiзних
зварювальних режимах
.Інвертор – це пристрій, який перетворює постійну напругу у високочастотну
змінну.
Зварювальні властивості інверторних випрямлячів кращі порівняно із
джерелами традиційного типу за рахунок швидкодії інвертора. Якщо у звичайних
джерел тривалість перехідного процесу близько 0,02 с, то у інверторного
випрямляча швидкодія характеризується значеннями порядку 0,001 с.
До переваг інверторного випрямляча належить його економічність. Головним недоліком інверторного випрямляча є складність його будови, відповідно
низька надійність та висока вартість. Крім того, при роботі він створює підвищений
шум, що генерується високочастотним трансформатором, вихідним фільтром та
дугою.

https://helpiks.org/1-25541.html

01.11.21      Гр. № 1

ур20 Зварювальні перетворювачі та агрегати

Для зварювання постійним струмом джерелами живлення служать зварювальні перетворювачі і зварювальні агрегати. Зварювальний преобра зователь складається з генератора постійного струму і пріводногс) електродвигуна, зварювальний агрегат - з генератора і двигуна внутрішнього згоряння. зварювальні агрегати вживаються для роботи в польових умовах і в тих випадках, коли в живильної електричної мережі сильно коливається напруга. Генератор і двигун внутрішнього згоряння (бензиновий або дизельний) мон тируются на загальній рамі без коліс, на ковзанках, колесах, в кузові автомашини і на базі трактора.

Для роботи в різних умовах випускаються агрегати АСБ -300-7 - Бензиновий двигун ГАЕ -320 змонтований d генератором ДСО -. ЗОО -5 На рамі без коліс; АСД -3-1 -дізельний Двигун і генератор СГП -3-. VIII - В тому ж виконанні; АСДП -500 - Як і попередній агрегат, але встановлений на двовісні причепі; СДУ -2 - Агрегат, змонтований на базі трактора Т-100М; ПАС -400-. VIII  -Двигун типу ЗІЛ -164 І генератор СТП -3-VI, змонтовані на жорсткій рамі, забезпеченою роликами для переміщення по рівній підлозі. Випускаються і інші агрегати, що відрізняються конструктивним виконанням.

Зварювальні генератори бувають одіопостовимі і багатопостовими, розрахованими для одночасного живлення декількох зварювальних постів. Однопостові зварювальні генератори виготовляються з падаючої або жорсткої зовнішніми характеристиками.

25.10.21      Гр. № 5

Урок 31  Порядок зварювання монтажних стиків балок

Двотаврова балка складається з трьох довгих листових елементів (двох поясів і стінки). У високих балках ставляться ребра жорсткості для підвищення стійкості стиснутих елементів. Основними швами в балках є стикові шви поясів і стінки і кутові шви, що з'єднують пояси зі стінкою. 

При виготовленні зварних балок в цехах доцільно спочатку зварити стики поясів і стінки, так як стикові шви є найбільш відповідальними, тому для зменшення залишкових напруг варити їх слід при відсутності кріплень в зварюються аркушах. При складанні пояса або стінки необхідно, щоб поздовжні осі стикуються листів лягли по одній прямій лінії, зміщення кромок з площини аркушів не виходило за межі допустимих відхилень і щоб зазор був витриманий згідно з кресленням
При зварюванні поясних швів двома автоматами «в кут» при горизонтальному положенні вертикальної стінки, продуктивність зварювальних робіт зростає, причому викривлення поздовжньої осі балки буде невелике, так як горизонтальний прогин, викликаний накладенням першої пари швів, буде майже ліквідовано зворотним прогином від зварювання другої пари. При зварюванні двома автоматами в кут при вертикальному положенні стінки залишковий прогин буде помітний по угнутості балки в сторону пояса, на якому виконувалася перша пара швів. Після зварювання поясних швів розмічають і виставляють поперечні ребра жорсткості і приварюють їх вручну або полуавтоматами. Приварення ребер слід вести від середини балки до її кінців, поперемінно з обох сторін 

Завдання з вибором
однієї правильної відповіді: з чотирьох варіантів потрібно обрати один
правильний. За виконання одного завдання можна отримати 0 або1 бал.

1. Балки -
конструктивні елементи зварних конструкцій, що працюють на :


А  - поперечний
стиск;
     Б  - стиск і розтяг;
     В  - поперечний згин;
     Г  - поздовжній згин.

2.  На скільки
категорій поділяють зварні конструкції:
     А  - 3;
     Б  - 4;
     В  - 5;
     Г  - 6.

3. Балки
відносяться до:
     А  - машинобудівельних
конструкцій;
     Б  - будівельних
конструкцій;
     В  - гратчастих конструкцій;
     Г  - нестандартного обладнання.

4. Вкажіть
вид зварного шва який забезпечує якісне зварювання при виготовленні двотаврових
балок:


     А  - нижній;
     Б  - горизонтальний;
     В  - вертикальний;
     Г  - « в човник».

5. Вкажіть розмір
зазору між деталями при зварюванні будівельної конструкції з товщиною металу до
4мм (в мм):
     А  - без зазору;
     Б  - 0,5мм;
     В  - 1,0мм;
     Г  - 0,15мм.

6. При зварюванні
монтажних стиків балок в першу чергу зварюють:
     А  - поясні шви;
     Б  - стикові шви на тоншому
металі;
     В  - кутові шви;
     Г  - стикові шви на товщому
металі

25.10.21      Гр. № 1

Урок 18-19 

Зварювальні випрямлячі

Зварювальні випрямлячі – це статичні перетворювачі енергії трифазної мережі змінного струму в енергію випрямленого (пульсуючого постійного) струму (рис. 2.22).

На сьогодні розроблені і випускаються зварювальні випрямлячі для ручного або механізованого дугового зварювання під флюсом, зварювання в захисних газах та ін.

Вони отримали широке застосування завдяки їх великим конструктивним і технологічним перевагам:

- високий к.к.д. і відносно невеликі втрати холостого ходу;

- високі динамічні властивості при меншій електромагнітній індукції;

- відсутність обертових частин і безшумність у роботі;

- рівномірність навантаження фаз;

- невелика маса;

- можливість заміни мідних проводів алюмінієвими.

Проте необхідно мати на увазі, що для випрямлячів тривалі короткі замикання становлять велику небезпеку, оскільки можуть вивести з ладу діоди. Крім того, вони чутливі до коливань напруги в мережі.

Багатопостові зварювальні випрямлячі типу ВДМ випускають серійно на номінальні струми 1000, 1600, 3000 А. Випрямлячі мають жорстку зовнішню характеристику і складаються із силового трифазного знижувального трансформатора, випрямного блока з кремнієвих вентилів із вентилятором, пускорегулювальної й захисної апаратури. Отримання падаючої зовнішньої характеристики і регулювання зварного струму кожного поста здійснюють підключенням баластних реостатів типу РБ-301 (відповідно 6, 9, 18 шт.), які входять до комплекту випрямляча.

Завдання:

1. Скласти конспект за алгоритмом

- призначення апарату;

- основні вузли;

- принцип дії;

- типи  зварювальних випрямлячів;

- принцип регулювання зварювального струму;

- багатопостові  випрямлячі;

- баластний реостат:

- обслуговування зварювальних випрямлячів;

2. Відповісти на тестові запитання

https://vseosvita.ua/test/zvariuvalni-vypriamliachi-188509.html

 

18.10.21      Гр. № 1

Урок 16-17 

Зварювальні трансформатори

Зварювальні трансформатори являють собою обладнання для перетворення змінного струму для оптимального рівня зварювання. Для забезпечення рівномірної роботи апарат знижує вхідна напруга до 60-75 В

Завдання:

1. Скласти конспект за алгоритмом

- призначення апарату;

- основні вузли;

- принцип дії;

- типи  зварювальних трансформаторів;

- принцип регулювання зварювального струму;

- обслуговування зварювальних трансформаторів;

2. Відповісти на тестові запитання

Онлайн тестт за посиланням

https://naurok.com.ua/test/zvaryuvalniy-transformator-779202.

htmlhttps://vseosvita.ua/test/zvariuvalni-transformatory-188495.html

18.10.21      Гр. № 5

Урок 30 

Класифікація зварних конструкцій

Виняткова різноманітність зварних конструкцій утрудняє їх єдину кла- сифікацію. Їх можна класифікувати по методу отримання заготовок (листові, литозварні, ковано-зварні, штампозварювальні конструкції), за цільовим при- значенням (вагонні, суднові, авіаційні і так далі), залежно від товщини зва- рюваних елементів (тонкостінні і товстостінні) або по вживаних матеріалах ( сталеві, алюмінієві, титанові і так далі) При розгляді питань проектування і виготовлення зварних конструкцій доцільнішою є класифікація залежно від характерних особливостей їх роботи. В цьому випадку можна виділити наступні типи зварних елементів і конструкцій і дати їм відповідні визначення. 

 Балки - конструктивні елементи, що працюють в основному на поперечний вигин. Жорстко сполучені між собою балки утворюють рамні конструкції.

 Колонами називають елементи, що працює переважно на стискування або на стискування з подовжнім вигином.

 Гратчасті конструкції є системою сполучених у вузлах таким чином, що стрижні випробовують головним чином розтягування або стискування. До них відносяться ферми, щогли, арматурні сітки і каркаси. 

 Оболонкові конструкції, як правило, випробовують надмірний тиск - до них пред'являють вимогу герметичності з'єднань. До цього типу відносять різні ємкості, судини і трубопроводи.

 Корпусні транспортні конструкції піддаються завантаженням. До них пред'являють вимоги високою жест кістки при мінімальній масі. Основне конструкції даного типу - корпуси судів, вагонів, кузова автомобілів.

 Деталі машин і приладів працюють переважно при змінних, завантаженнях, що багато разів повторюються. Характерною для них є вимога точних розмірів, що забезпечується головним чином механічною обробкою заготовок готових деталей. Прикладами таких виробів є станини, вали, колеса.

 

                                                 ЗАВДАННЯ до уроку 30

1.      Резервуари для зберігання рідин є:

А) обслуговуючі конструкції; 

Б) листові конструкції; 

В) інші конструкції.

 

      2.  Трубопроводи промислових підприємств, призначені для транспортування сировини, матеріалів, необхідних для здійснення технологічних процесів, називаються:

А) магістральними;

Б) промисловими;

В) технологічними.

 

      3.Бункери, затвори, кожухи обладнання відносяться до: 

А) нестандартного обладнання;

Б) рамних конструкцій.

В) решітчастих конструкцій

 

      4.  До оболонкових конструкцій відносяться:

А) рами;

Б) ферми; 

В) резервуари;

 

       5. Конструкції і конструктивні елементи, що працюють в основному на поперечний вигин:\

А) балки

Б) ферми;

В) резервуари;

Г) решітки

 

       6.  Жорстко з'єднані між собою балки утворюють

 

 А) колони; 

Б) рами;

В) решітки;

Г) ферми.

 

Урок 88 Тематична атестація

Дати відповіді на питання:
1. В чому сутність контролю швів на непроникливість?
2. З якою метою проводять гідравлічні випробовування?
3. В яких випадках застосовують контроль поливанням водою?
4. Які є методи пневматичних випробовувань?
5. В чому сутність контролю вакуумуванням?
6. На чому оснований метод гасової проби?
7. Які дефекти виявляються магнітними методами?
8. На якому явищі оснований магнітопорошковий метод?
9. Де найчастіше використовують магнітографічний метод?
10. Яка мета механічних випробовувань?
11. З якою метою проводять макроаналіз?
12. Які дефекти виявляють мікроаналізом?

Ур 87 Руйнівні методи контролю зварних швів

До способів контролю зварних з'єднань з їх руйнуванням відносяться: - механічні випробування; металографічні дослідження; - Спеціальні випробування з метою отримання характеристик зварних з'єднань.
Ці випробування проводять на зварних зразках, вирізаних з самого виробу або з спеціально зварених контрольних з'єднань, виконаних відповідно до вимог і технологією на зварювання вироби в умовах, відповідних зварюванні. Метою цих випробувань є:
оцінка міцності і надійності зварних з'єднань і конструкцій;
оцінка якості основного і зварювального матеріалів; оцінка правильності обраної технології; оцінка кваліфікації зварників.
Металографічні дослідження зварних з'єднань. Основним завданням металографічного аналізу є встановлення структури металу і якості зварного з'єднання, виявлення наявності і характеру дефектів. Металографічні дослідження включають в себе макро-і мікроструктурний методи дослідження металів.

http://obrobka.pp.ua/279-ruynvn-metodi-kontrolyu-zvarnih-zyednan.html

 

 

16.04.21

 Закінчуємо вивчення матеріалу з теми № 6 " Технологія дугового та плазмового різання металів" з предмету

 "ТОДЗП" 

Урок 82 "Підводне різання"

Підводні роботи з вогневої різання металу відрізняються багатьма специфічними особливостями, часто пов'язані з винятковими труднощами і значною небезпекою для працюючих. Розрізається метал занурений у водне середовище, інтенсивно його охолоджуючу; це дуже ускладнює достатній підігрів металу. Працюючий обмежений в своїх рухах важким і незручним водолазним спорядженням і має недостатню стійкість. Видимість при підводних роботах зазвичай дуже погана. Крім того, є додаткові труднощі, створювані плином і хвилюванням води, значними глибинами, забрудненнями поверхні металу і ін. Найчастіше доводиться різати багатошаровий метал, причому шари пакету нерідко розхитані вибухом або ударом на підводному човні і т. і.

Найпростішим способом є дугове різання, досліджена автором книги. Дугове різання під водою зазвичай виконують металевим сталевим електродом діаметром 6-7 мм. Для електродних стрижнів застосовується катаная дріт, на яку наносять шар обмазки в кількості близько 30% ваги стрижня, наприклад, наступного складу: 38% крейди; 56% залізної окалини; 6% портландцементу; 35 частин на 100 частин сухої суміші рідкого скла (водний розчин).

Після просушування і розжарювання електродів при температурі 250-300 ° С шар обмазки просочується водонепроникним складом шляхом занурення в лак або інший відповідний розчин. Шар обмазки повинен мати достатню механічну міцність і утворювати при горінні дуги на кінці електрода виступає козирок, помітно поліпшує процес різання. Розплавлений метал випливає з порожнини різу під дією сили тяжіння, видувається струменем газів і парів, створюваної дугою, і видаляється рухами електрода, які виробляє різьбяр, особливо при різанні металу значних товщин.

09.04.21. Повторювально - узагальнюючий 

07.04.21. Техніка механізованого зварювання під флюсом

При полуавтоматической сварке под флюсом (рис. 95) сварочная проволока малого диаметра из кассеты I по специальному гибкому шлангу 2 передвигается подающим механизмом 3 к держателю 4, из которого она поступает в зону сварки. Сварочный ток подводится к держателю через гибкий шланг 2. Флюс в зону сварки подается либо пневматически сжатым воздухом по шлангу, либо за счет собственного веса из воронки держателя 4.

В процессе сварки сварщик перемещает держатель полуавтомата вручную вдоль линии шва. Полуавтоматической сваркой под флюсом можно выполнять различные типы сварных соединений (рис. 96).

Рис. 95. Схема поста полуавтоматической сварки под флюсом: 1 - кассета подающего механизма, 2 - гибкий шланг для подачи электродной проволоки и электрического тока, 3 - ролики подающего механизма, 4 - держатель, 5 - подающий механизм, 6 - аппаратный ящик с электрооборудованием полуавтомата, 7 - сварочный трансформатор

При полуавтоматической сварке для получения качественных сварных швов применяют флюс более мелкой грануляции, чем при автоматической сварке под флюсом. Полуавтоматическую сварку под флюсом выполняют по ручной подварке, на стальной и медной подкладках, на флюсовой подушке и на весу. Полуавтоматическую сварку по ручной подварке применяют в тех случаях, когда полуавтоматическая подварка невозможна, например, при сварке кольцевых швов цилиндрических изделий небольшого диаметра. Медную удаляемую подкладку (рис. 97, а) применяют при сварке тонких листов, при этом требуется достаточно точная сборка и надежное прижатие кромок к медной подкладке по всей длине шва (максимальный зазор 0,25 - 0,5 мм). 

 http://metallurgu.ru/books/item/f00/s00/z0000021/st077.shtml

  

07.04.21. Показники режиму зварювання під флюсом

Для зварювання під флюсом застосовується дріт безперервного розтину. Діаметр від 1 до 7 мм. Сила струму може бути в межах 150-2500 ампер. Напруга дуги складає 20-55 Вт.

• Сила струму і напруга електричної дуги. Збільшення сили струму автоматично призводить до зростання теплової потужності і підвищення тиску зварювальної дуги. Це призводить до збільшення глибини проплавлення, але при цьому практично не впливає на ширину зварювального шва.
• Збільшення напруги дуги, в свою чергу, призводить до підвищення ступеня рухливості дуги і збільшення частки теплової енергії, що витрачається на розплавлення зварювального флюсу. При цьому збільшується ширина зварного шва, а його глибина не змінюється.
• Діаметр електродного дроту і швидкість зварювання. Якщо величину струму не міняти, а діаметр дроту при цьому збільшувати, то це призведе до збільшення рухливості зварювальної дуги. Як наслідок ширина зварювального шва збільшиться, а глибина розплавлення металу зменшиться. При збільшенні швидкості зварювання зменшується глибина розплавлення металів і ширина зварювального шва. Це відбувається внаслідок того, що при більш високій швидкості метал проплавляется в менших обсягах, ніж при низькій швидкості зварювального процесу
• Зварювальний струм і його полярність. Вид зварювального струму і його полярність дуже сильно впливають на розміри і форму зварювального шва, в силу того, що кількість тепла, що виникає на анод і катод зварювальної дуги, сильно змінюється. При постійному струмі прямої полярності глибина розплавлення зменшується на 45-55%. Тому, якщо необхідно отримати шов невеликої ширини, але з глибоким проплавлением металу, то для цього необхідно застосовувати постійний зварювальний струм зворотної полярності.
• Винос електродного дроту. При збільшенні виносу електрода підвищується швидкість її прогріву і швидкість плавлення. В результаті за рахунок електродного металу збільшується обсяг зварювальної ванни, що, в свою чергу, перешкоджає розплавлення металу, що зварюється. Наслідком цього процесу є зменшення глибини проплавлення металу.
• Кут нахилу електрода. Розташування електрода кутом вперед призводить до того, що розплавлений метал починає підтікати в зону зварювання. Як наслідок, глибина розплавлення зменшується, а ширина шва, навпаки, збільшується. Розташування електрода кутом назад призводить до того, що розплавлений метал витісняється із зони зварювання в результаті впливу електричної дуги. Це призводить до того, що глибина розплавлення збільшується, а ширина шва зменшується.

31.03.21.

Урок 67 "Зварювальні флюси"

                  Зварювальним флюсом ( ГОСТ 9087-69) називається неметаллич матеріал, розплав якого необхідний для зварювання та поліпшення якості шва. Флюс для дугового зварювання захищає дугу і зварювальну ванну від шкідливого впливу навколишнього повітря і здійснює металургійну обробку зварювальної ванни. Флюс повинен оГЯ чують хороше формування і належний хімічний склад шва, високі механічні властивості зварних з'єднань, отсутст ™ поза пір і тріщин, стійкість процесу зварювання, легко відділяється-ність шлакової кірки від поверхні шва.

За способом виготовлення флюси поділяють на плавлені і неплавление. Плавлений флюс - зварювальний флюс, отриманий сплавом його складових. Сплавлення масу після охолодження піддають дробленню на зерна необхідного розміру. Неплавление флюси являють собою механічну суміш порошкоподібних і зернистих матеріалів. До них відносяться і керамічні флюси для дугового зварювання, одержувані перемішуванням порошкоподібних матеріалів з речовиною.
Перевагою плавлених флюсів є високі технологічні властивості (захист, формування, відділення шлакової кірки і ін.) І низька ціна. Перевагою керамічних флюсів є можливість в більш широких межах легувати метал шва через флюс. В даний час наша промисловість застосовує переважно плавлені флюси.
Плавлені флюси розрізняють за змістом в них окислів різних елементів. За змістом окису кремнію Si02 флюси поділяються на висококремністие (до 40-45% Si02), низькокремнистий (до 05% Si02) і бескремністие.

http://obrobka.pp.ua/317-zvaryuvaln-flyusi.html

31.03.21.

Урок 66 "Захисні гази"

                     Захисні гази захищають дугу і зварювальну ванну від шкідливого впливу навколишнього середовища. Як захисні газів застосовують інертні і активні гази, а також їх суміші.
              Інертними газами називаються ті, які хімічно не взаємодіють з металом і не розчиняються в ньому. Як інертних газів використовують аргон (Аг), гелій (Не) і їх суміші. Інертні гази застосовують для зварювання хімічно активних металів (титан, алюміній, магній та ін.), А також у всіх випадках, коли необхідно отримувати зварні шви, однорідні за складом з основним і присадним металом (високолеговані сталі та ін.). Інертні гази забезпечують захист дуги і зварюється, не надаючи на нього металургійного впливу.

       Активними захисними газами називають гази, що вступають у хімічну взаємодію з зварюваних металом і розчиняються в ньому (вуглекислий газ, водень, пари води та ін.).
Основним активним захисним газом є вуглекислий газ, який поставляється по ГОСТ 8050-76 «Двоокис вуглецю газоподібний і рідкий». Для зварювання використовують зварювальний вуглекислий газ чистотою 995%

http://obrobka.pp.ua/213-zahisn-gazi.html

25.01.21

Для учнів гр. № 11

Продовжуємо вивчення нової  №  8   

Техніка і технологія зварювання 

 Урок 106   Властивості та зварювальність чавуну

 Урок 107   Холодне зварювання чавуну

 Урок 108   Гаряче зварювання чавуну

 Урок 109   Особливості зварювання кольорових металів та їх сплавів

 Урок 110   Зварювання міді

 Урок 111   Зварювання сплавів міді

 Урок 112   Зварювання алюмінію та  сплавів

 Урок 113   Зварювання магнієвих та титанових сплавів

 Урок 114   Сутність, призначення, види та особливості процесу наплавлення

 https://www.blogger.com/blog/page/edit/2518069954040805591/1202010114071241130

Скласти конспект.

20.01.21

Для учнів гр. № 5

Розпочинємо вивчення нової теми № 4 

Основні поняття технології ручного дугового зварювання плавленням та наплавлення

4
	35	Основні види і послідовність виконання робіт при підготовці металу до зварювання
	36	Сталевий зварювальний дріт.
	37	Роль і види електродних покриттів
	38	Класифікація і маркування покритих електродів

19.01.21

Для учнів гр. № 11

Завдання до уроку 104

1.Скласти конспект уроку

2.Відповісти на контрольні запитання

Контрольні запитання:

1. До якої групи зварюваності відносять низьковуглецеві сталі?

2. Я к забезпечується стійкість шва проти утворення тріщин?

3. Назвати типові матеріали для зварювання низьковуглецевої сталі.

4. Чим утруднюється зварювання середньовуглецевої сталі ?

5. Які технологічні прийоми застосовують для одержання якісного шва при зварюванні

 середньовуглецевої сталі ?

6. Коли застосовують зварювання вискоовуглецевої сталі ?

Підручник: І.В.Гуменюк, Технологія електродугового зварювання,  стор. 265-270

Відповіді надсилати на електронну адресу до 25.01

luci19@ukr.net

 Для учнів гр. № 11

Завдання до уроку 103

1. Записати формулу визначення еквівалентного вмісту вуглецю.
2. Скласти таблицю класифікації сталі за зварюваністю.
3. Визначити еквівалентний вміст вуглецю в сталі марки 36Х18Н25С2 та групу зварюваності.

Завдання до уроків  101-102

1. Заповнити робочий зошит

Вертикальні шви виконують . .  . . . . . .     . . . . .  та  . .  . . . . . .      . . . . .

При їх виконанні зварювальний струм . . . . . . . . . .  на . . . . . . . % порівняно з нижнім положенням, а діаметр електроду не повинен перевищувати . . . . мм.

Щоб метал не витікав з ванни, необхідно дугу тримати . . . . . . . . . . . . .   .

При зварюванні знизу вверх дугу збуджують в . . . . . . . . .  . . . . . . . . . . .  шва.

Електрод спочатку тримають . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . , а потім відводять . . . . . .

на кут . . . . . . . .  Це запобігає  . . . . . . . . . . . . . .рідкого металу вниз.

Горизонтальні шви виконувати . . . . . . . . . . . . . . . .  ніж вертикальні. На верхньому листі можливі  . . . . . . . . . . ., а на нижньому - . . . . . . . . . . . .  .

Зварювальний струм . . . . . . . . . .  на . . . . . . . % порівняно з нижнім положенням, а діаметр електроду не повинен перевищувати . . . . мм.

 Щоб запобігти скапуванню рідкого металу, застосовують такі технологічні прийоми:

1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 
2. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  . . . . .  

19.01.21

                                     Для учнів гр. № 11

Розпочинємо вивчення нової теми №  8   

Техніка і технологія зварювання 

 

8	101	Техніка і технологія зварювання Виконання вертикальних швів
	102	Виконання горизонтальних швів
	103	Зварюванність сталі
	104	Зварювання вуглецевої конструкційної сталі
	105	Зварювання низьколегованої  сталі
	106	Зварювання  середньолегованої сталі
	107	Зварювання високолегованої сталі
	108	Зварювання двошарової  сталі
	109	Властивості та зварювальність чавуну.
	110	Холодне зварювання чавуну
	111	Гаряче зварювання чавуну

11.01.21

                Для учнів гр. № 11

		2 –й семестр           ЕГЗ  3 –й розряд
1	93	Зварювальні матеріали  Неплавкі електроди
	94	Матеріали для зварювання чавуну
	95	Матеріали для зварювання легованої сталі
	96	Матеріали для зварювання кольорових металів
	97	Матеріали для наплавлення
	98	Порошковий та самозахисний дріт
	99	Захисні гази
	100	Зварювальні флюси

11.01.21

           Для учнів гр. № 5

		ЕГЗ  2-й розряд, 2-й семестр
3	35	Зварні з’єднання і шви Зварні з’єднання. Типи і характеристика
	36	Класифікація зварних швів згідно ДСТУ 3761.3 – 98
	37	Просторові положення швів згідно ДСТУ 2092 – 92.
	38	Конструктивні елементи зварних швів та обробки кромок згідно ДСТУ 3761.3 – 98.
	39	Умовні позначення зварних з’єднань та видів зварювання

                                                 

Урок 39

 

http://kpbl.ucoz.ua/ODF/2018-2019/SURNINA/EGZ-ELS_gr_11/tekhnoologija_i_obl-dug-zvar.pdf

стор 10-12

Урок 38

Конструктивні елементи зварних швів 

 

 

Урок 37. Просторові положення швів згідно ДСТУ 2092 – 92

Зварні шви відповідно до ГОСТу 11969-79 за положенням у просторі мають такі умовні позначення: Н — нижнє; П — стельове; Л — «у човник»; В — вертикальне; Г — горизонтальне; Пв — напів вертикальне; Пг — напівгоризонтальне
; Пп — напівстельове.

08.04.2020 р.

 Тематичне оцінювання

з теми: Основні відомості про зварювання в захисних газах

Завдання: оберіть правильний варіант відповіді

Критерії оцінювання: 1 питання – 1 бал

ІІ варіант

Запитання:

1.	Зварювання, при якому дуга і розплавлений метал знаходяться в захисному газі, який подається в зону зварювання за допомогою спеціальних пристроїв – це
2.	Можливість зварювання в різних просторових положеннях – це
3.	Недолік зварювання в захисних газах – це
4.	Для захисту зварювальної дуги при зварюванні в середовищі захисних газів використовують
5.	Зварювання в захисних газах можна виконувати
6.	Захисний газ у зону зварювання може подаватися
7.	Основними різновидами зварювання  в середовищі захисних газів є
8.	Основні параметри режиму зварювання в вуглекислому газі – це
9.	Зварювання вольфрамовим електродом на постійному струмі прямої полярності забезпечує

Варіанти відповідей:

1.	центрально, збоку або двома концентричними потоками.
2.	зварювання у вуглекислому газі та аргонодугове зварювання.
3.	кращу стабільність дуги, незначні витрати вольфрамового електрода та можливість зварювання на високому струмі.
4.	інертні та активні гази, а також їх суміші.
5.	наявність відкритої дуги, що підвищує небезпеку ураження зору світловим випромінюванням.
6.	діаметр електродного дроту, сила зварювального струму, рід та полярність струму, швидкість подачі електродного дроту, швидкість зварювання, витрати вуглекислого газу.
7.	неплавким вольфрамовим або плавким електродом.
8.	дугове зварювання в захисних газах.
9.	перевага зварювання в захисних газах.

ІІ варіант

Запитання:

1.	Захисний газ у зону зварювання може подаватися
2.	Основними різновидами зварювання  в середовищі захисних газів є
3.	Зварювання вольфрамовим електродом на постійному струмі прямої полярності забезпечує
4.	Для захисту зварювальної дуги при зварюванні в середовищі захисних газів використовують
5.	Недолік зварювання в захисних газах – це
6.	Основні параметри режиму зварювання в вуглекислому газі – це
7.	Зварювання в захисних газах можна виконувати
8.	Зварювання, при якому дуга і розплавлений метал знаходяться в захисному газі, який подається в зону зварювання за допомогою спеціальних пристроїв – це
9.	Можливість зварювання в різних просторових положеннях – це

Варіанти відповідей:

1.	дугове зварювання в захисних газах.
2.	перевага зварювання в захисних газах.
3.	наявність відкритої дуги, що підвищує небезпеку ураження зору світловим випромінюванням.
4.	інертні та активні гази, а також їх суміші.
5.	неплавким вольфрамовим або плавким електродом.
6.	центрально, збоку або двома концентричними потоками.
7.	зварювання у вуглекислому газі та аргонодугове зварювання.
8.	діаметр електродного дроту, сила зварювального струму, рід та полярність струму, швидкість подачі електродного дроту, швидкість зварювання, витрати вуглекислого газу.
9.	кращу стабільність дуги, незначні витрати вольфрамового електрода та можливість зварювання на високому струмі.

ІІІ варіант

Запитання:

1.	Зварювання в захисних газах можна виконувати
2.	Захисний газ у зону зварювання може подаватися
3.	Для захисту зварювальної дуги при зварюванні в середовищі захисних газів використовують
4.	Основними різновидами зварювання  в середовищі захисних газів є
5.	Недолік зварювання в захисних газах – це
6.	Основні параметри режиму зварювання в вуглекислому газі – це
7.	Можливість зварювання в різних просторових положеннях – це
8.	Зварювання вольфрамовим електродом на постійному струмі прямої полярності забезпечує
9.	Зварювання, при якому дуга і розплавлений метал знаходяться в захисному газі, який подається в зону зварювання за допомогою спеціальних пристроїв – це

Варіанти відповідей:

1.	дугове зварювання в захисних газах.
2.	неплавким вольфрамовим або плавким електродом.
3.	діаметр електродного дроту, сила зварювального струму, рід та полярність струму, швидкість подачі електродного дроту, швидкість зварювання, витрати вуглекислого газу.
4.	зварювання у вуглекислому газі та аргонодугове зварювання.
5.	наявність відкритої дуги, що підвищує небезпеку ураження зору світловим випромінюванням.
6.	перевага зварювання в захисних газах.
7.	інертні та активні гази, а також їх суміші.
8.	центрально, збоку або двома концентричними потоками.
9.	кращу стабільність дуги, незначні витрати вольфрамового електрода та можливість зварювання на високому струмі.

http://zvarnik-proffi.blogspot.com/p/blog-page_72.html

04.04.2020 р.

Вивчаємо тему "Особливості зварювання під флюсом"

Теоретичний матеріал - за посиланням

  http://kpbl.ucoz.ua/ODF/2018-2019/SURNINA/EGZ-ELS_gr_11/tekhnoologija_i_obl-dug-zvar.pdf       сторінка 26 - 28

Скласти конспект.

Дати відповіді на контродьні запитання:

1. В чому суть зварювання під флюсом?

2. Назвіть основні переваги цього способу зварювання?

3. В чому основний недолік способу?

4. Які види підготовки кромок під зварювання цим способом?

5. Які види зварних швів існують при зварюванні під флюсом?

ДО уроку  60 Самозахисний та порошковий дріт.

Заповнити робочий зошит

Урок 60. Самозахисний та порошковий дріт.

                 Самозахисний дріт має ………………………. переріз. Процес зварювання відбувається ……………………… дугою.  При   зварюванні відкритою дугою вигорають легуючі елементи й шов насичується повітрям. У самозахисному дроті вигорання легуючих елементів компенсується за рахунок ...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .   Ці елементи мають більшу спорідненість з . . . . . . . . . . . . . . .  , ніж ті, що вигорають. Такими елементами є . . . . . . . . . . . . . . ,    . . . . . . . . . . . . . . .,  . . . . . . . . . . . . . . .   За їх допомогою кисень і азот  повітря зв’язуються у . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  .  Ці сполуки майже не . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . металу шва. Якість металу шва, яку одержують при  зварюванні самозахисним дротом, прирівнюють до якості шва, виконаного покритими електродами типу . . . . . . . .  . Перевагою використання самозахисних дротів є те, що ними можна зварювати метали, . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ,  . . . . . . . . . . . . .  , . . . . . . . . . . . . . . .  .

                Порошковий дріт представляє собою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .   ,

в яку запресовують  . . . . . . . . . . . . . . .  . Порошки призначені:

-         для  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  ( феросплави);

-         для . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (залізні порошки);

-         для . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (шлако - і газо утворюючі).

Порошковий дріт виготовляють діаметром від . . . . . .  до . . . . . . мм.

Види порошкового дроту:

-          . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

-          . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

-          . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

-          . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Порошковим дротом зварюють:

-         у . . . . . . . . . . . . . . . . . газах;

-         під шаром . . . . . . . . . . . . . . ;

-          . . . . . . . . . . . . . . . . . .  дугою.

     

ПИСЬМОВЕ ЗАВДАННЯ  ДО УРОКІВ  58-59

Завдання: оберіть правильний варіант відповіді

Критерії оцінювання: 1 питання – 1 бал

Запитання:

1.	Зварювання, при якому дуга і розплавлений метал знаходяться в захисному газі, який подається в зону зварювання за допомогою спеціальних пристроїв – це
2.	Можливість зварювання в різних просторових положеннях – це
3.	Недолік зварювання в захисних газах – це
4.	Для захисту зварювальної дуги при зварюванні в середовищі захисних газів використовують
5.	Зварювання в захисних газах можна виконувати
6.	Захисний газ у зону зварювання може подаватися
7.	Основними різновидами зварювання  в середовищі захисних газів є
8.	Основні параметри режиму зварювання в вуглекислому газі – це
9.	Зварювання вольфрамовим електродом на постійному струмі прямої полярності забезпечує

Варіанти відповідей:

1.	центрально, збоку або двома концентричними потоками.
2.	зварювання у вуглекислому газі та аргонодугове зварювання.
3.	кращу стабільність дуги, незначні витрати вольфрамового електрода та можливість зварювання на високому струмі.
4.	інертні та активні гази, а також їх суміші.
5.	наявність відкритої дуги, що підвищує небезпеку ураження зору світловим випромінюванням.
6.	діаметр електродного дроту, сила зварювального струму, рід та полярність струму, швидкість подачі електродного дроту, швидкість зварювання, витрати вуглекислого газу.
7.	неплавким вольфрамовим або плавким електродом.
8.	дугове зварювання в захисних газах.
9.	перевага зварювання в захисних газах.